Останні інциденти в Європі не схожі на випадкові диверсії. Аналіз подій минулого місяця вказує на мережеву цілеспрямовану атаку. Її мета — надіслати політичні сигнали, посіяти паніку, підіграти ультрарадикалам і підштовхнути Європу до дискусії, чи не занадто дорогою є підтримка України.

Країни ЄС уже не вперше стикаються не лише з інформаційними вкидами, а зі спланованими диверсіями, корені яких мають однозначне російське походження.

Інциденти в Німеччині, Болгарії та Румунії

На початку серпня в німецькому аеропорту Лейпциг/Галле виявили безпілотник із професійно встановленою вибухівкою та детонатором. Апарат знайшли неподалік українського транспортного літака Antonov. Згодом виявили ще один дрон. Справу перебрала федеральна прокуратура Німеччини.

Лейпциг-Галле — один із найбільших вантажних авіавузлів Європи. Через нього проходить логістика, пов’язана зокрема з Україною. Офіційно Берлін поки не звинувачує Росію. Водночас американські розвідники, за повідомленнями західних медіа, розглядають російський слід.

10 серпня в Болгарії сталася пожежа і серія вибухів на підприємстві компанії EMCO, яка виробляє боєприпаси. Пожежа на такому об’єкті сама по собі ще нічого не доводить. Проте власник EMCO Еміліан Гебрев у 2015 році пережив отруєння. Болгарська прокуратура згодом висунула обвинувачення трьом російським громадянам. Розслідувачі пов’язали їх із підрозділом 29155 російського ГРУ. Саме цей підрозділ пов’язували і з вибухами на складах боєприпасів у чеських Врбетіце.

20 серпня в Румунії біля стратегічного газового проєкту Neptun Deep знищили морський безпілотник із вибухівкою. Це один із ключових газових проєктів країни. Він має значення не лише для Румунії, а й для енергетики всього регіону.

Польща, Балтія і нові ризики для НАТО

Литва публічно повідомила про розвіддані, згідно з якими Росія може розглядати операцію під чужим прапором із використанням захоплених українських безпілотників.

Хочуть, чи не хочуть це бачити наші сусіди, — вони вже у війні. Тільки поки що їм важко це осягнути.

Погана новина для них полягає в тому, що російська армія теж навчилася воювати за ці роки. Вона отримала досвід і вже не є тією іржавою бляшанкою, як у 2022-му. Ризики зараз у 10 разів вищі, ніж були раніше. Тому питання вже не в тому, чи буде Москва перевіряти НАТО «на слабо». Питання в тому, як саме вона це робитиме.