Інформаційне агентство Українське Народне Телебачення Інформаційне Агентство
Українське Народне Телебачення
Головне в Україні
Петро Калита
Петро Калита

Про досконалість і якість в органах виконовчої влади

17:14
Про досконалість і якість в органах виконовчої влади

Передумова для роздумів

До 2016-го залишилося менше 10 днів! А з приводу проекту Держбюджету на наступний рік у суспільстві, та і у самій Верховній Раді України, тільки розгортаються жорсткі дискусії. Основна претензія: чому Мінфін надав цей «найголовніший документ країни» такої низької якості та ще й з великим запізненням – тільки зараз, замість 15 вересня, як того вимагає Регламент ВРУ?! Можно довго шукати причини та наводити різні аргументи. Але, насамперед, це наслідки низької ділової культури, недосконалого менеджменту, відсутності системного управління якістю в міністерстві. І, як підсумок, враховуючи, що у 2016-й без Держбюджету країна практично увійти не може, його доведеться приймати «сирим», можливо навіть у передноворічну ніч. Це позначиться на подальшому розвитку держави: протягом наступного року буде з`являтися багато проблем, «народжених» недосконалим бюджетом. І знов жорсткі дискусії й пошуки винних… Проблеми з проектом Держбюджету на 2016 рік – це лише один яскравий приклад недосконалості органів виконавчої влади України. А таких прикладів, не настільки яскравих, є безліч. І тому видається, що забезпечення суттєвого удосконалення ОВВ є вкрай актуальним завданням української влади.

Громадська експертиза Мінекономрозвитку

Свого часу, у 2006 році, Кабінет Міністрів України прийняв постанову (№ 614) щодо впровадження в органах виконавчої влади системи управління якістю. Не можна сказати, що все було передбачено і здійснювалось без недоліків. Але важливо, що в країні розпочався процес удосконалення ОВВ, переосмислення ролі системного управління якістю. На жаль, у 2010 році, після чергової зміни влади, до числа програм, що були відмінені, попала і постанова КМУ № 614. Так вже склалося, що кожного разу, коли приходить нова влада, багато говорять про необхідність залучення до управління країною професіоналів. Тільки це залишається більше на словах. А відтак – продовжується прийняття недосконалих рішень. До речі, тут не стало виключенням і прийняття національної програми реформ «Україна – 2020». Cтан систем менеджменту, зокрема систем управління якістю в органах виконавчої влади країни можна розглянути на прикладі одного центрального ОВВ - Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Протягом 2015 року Українська асоціація якості (УАЯ) відповідно до статей 9, 31, 32 Закону України «Про інформацію» та Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 5 листопада 2008 року № 976, здійснила громадську експертизу діяльності цього міністерства.

Основні висновки експертизи

За підсумками експертизи було визнано, що, незважаючи на особливий статус Мінекономрозвитку у сфері якості в масштабах країни, стан управління якістю продукцією, процесами і послугами в апараті і департаментах самого міністерства є вкрай незадовільним. Керівники і фахівці міністерства у своїй діяльності не приділяють належної уваги питанням якості процесів і послуг, в результаті чого їх якість здебільшого не можна оцінити, як задовільну. Вони неадекватно розуміють, що для них є системою управління якістю (СУЯ), а саму СУЯ не визначили і не відслідковують. В міністерстві не займаються вдосконаленням СУЯ та загальної системи менеджменту. Також в Мінекономрозвитку практично: не ведеться діяльність щодо управління якістю виконання доручень та роботи з листами і пропозиціями громадських організацій і бізнесу; не вивчається і не узагальнюється інформація про фактичний стан якості власних послуг і, відповідно, не планується поліпшення їх якості; не вивчається і не узагальнюється інформація щодо задоволеності споживачів послугами міністерства та його департаментів та,відповідно, не здійснюється коригувальних дій; не обговорюються питання щодо
поліпшення якості послуг та вдосконалення системи управління якістю на рівні вищого керівництва; не приділяється увага підвищенню кваліфікації співробітників у сфері якості, управління якістю і досконалості; не організовано внесення співробітниками пропозицій щодо вдосконалення системи управління якістю та співпрацю із дослідницькими центрами і фахівцями з метою отримання допомоги з вдосконалення СУЯ. Недосконале управління стало однією із основних причин недостатньо ефективного функціонування Мінекономрозвитку та низької якості послуг, які воно надає своїм споживачам. Це також стало негативним прикладом для органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших організацій публічного сектору та бізнесових структур щодо ставлення до якості продукції, процесів і послуг, вдосконалення системи управління якістю та системи менеджменту взагалі. В свою чергу, це не кращим чином впливає на стан економіки України, її конкурентоспроможність на міжнародному рівні та якість життя українців в цілому. Особливу увагу було приділено діяльності Мінекономрозвитку, як провідного центрального органу виконавчої влади, відповідального за розвиток конкурентоспроможної економіки України. Встановлено, що міністерство: не вивчає, не узагальнює і не використовує світовий і європейський досвід у сфері поліпшення якості продукції (послуг) та підвищення досконалості організацій; не вивчає і не узагальнює стан у сфері якості продукції і досконалості організацій в Україні, а також не розглядає ці питання на своїй Колегії та не подає до Уряду і Верховної Ради пропозицій щодо його покращення; не забезпечує розробку методичних документів щодо вдосконалення систем менеджменту організацій, зокрема на засадах стандартів (ISO 9001, ISO 14001 та ін.), необхідних для підвищення ефективності вдосконалень; не здійснює заходів щодо мотивації та створення умов для розвитку в країні руху за досконалість і якість. Виявилося також, що Мінекономрозвитку не займається поширенням в Україні концепцій та моделей досконалості (заходи щодо вдосконалення систем менеджменту на засадах стандартів здійснюються, але в недостатньому обсязі і незадовільної якості). Міністерство не взаємодіє належним чином з УАЯ (лідером руху за якість в Україні та одним з лідерів в регіоні ЦСЄ) та взагалі не підтримує зв`язки з міжнародними, зокрема європейськими, професійними організаціями у сфері якості і досконалості. Воно не вивчає громадську думку з питань якості і досконалості; не враховує пропозиції професійних громадських організацій у цій сфері; не співпрацює з дослідницькими організаціями і фахівцями в частині проведення фахових соціологічних досліджень щодо думок різних соціальних груп з питань якості, досконалості і конкурентоспроможності. Також Мінекономрозвитку практично не сприяє участі українських підприємств у міжнародних (Східна Європа, Європа в цілому та ін.) рейтингових програмах з досконалості і якості та поширенню досвіду підприємств, які досягли успіху. Воно не надає Уряду пропозицій та не відстоює необхідності вдосконалення систем менеджменту органів виконавчої влади на засадах стандартів та моделей досконалості (зокрема CAF). Яскравим прикладом недосконалого прийняття рішень Мінекономрозвитку є чинна Концепція державної політики у сфері управління якістю продукції. Як зазначалось на 9-му Всеукраїнському з`їзді якості (Київ, 23.05.2015), ця Концепція є хибною. Підсумовуючи, маємо визнати, що бездіяльність Мінекономрозвитку в частині формування і реалізації державної політики щодо сприяння українським організаціям у вдосконаленні на засадах сучасних європейських підходів та кращої ділової практики, є однією із ключових причин низької конкурентоспроможності вітчизняних виробників та національної економіки в цілому. А в умовах Угоди про асоціацію з ЄС та створення зони вільної торгівлі з ЄС це набуває для України особливого значення. Адже тільки боротьби з корупцією, дерегуляції бізнесу та введення гармонізованих з європейськими технічних регламентів і стандартів ще недостатньо для перетворення вітчизняних виробників і економіки у конкурентоспроможні та процвітаючі. Без суттєвої зміни ситуації щодо досконалості і якості заплановані економічні реформи навряд чи забезпечать Україні перетворення у конкурентоспроможну європейську країну з розвиненою економікою, як того вимагає життя.

Окремий коментар

У листі Міністра економічного розвитку і торгівлі від 17.11.2015 № 2601-07/38121-07 зазначено, що «… стандарт ІSО 9001 «Системи управління якістю. Вимоги» встановлює вимоги, виконання яких дозволяє організаціям оптимізувати процеси, підвищити ефективність роботи, продемонструвати здатність на постійній основі надавати своїм клієнтам високоякісні товари та послуги. Стандарт ІSО 9001 може бути застосований будь-якими підприємствами та організаціями незалежно від їх виду, галузі діяльності, розміру, тощо, у тому числі органами влади». У тому ж листі він повідомляє, що у департаменті технічного регулювання Мінекономрозвитку ще у 2008 році (коли він був Держспоживстандартом) «… було впроваджено та сертифіковано систему управління якістю відповідно до вимог стандарту ДСТУ ІSО 9001-2001. … Також систему управління якістю було впроваджено та сертифіковано у 28 державних підприємствах стандартизації, метрології та сертифікації та ДП «УкрНДНЦ», які наразі належать до сфери управління Мінекономрозвитку». Отже виявляється, Міністру відомо про стандарт ІSО 9001 та доцільність його застосування для поліпшення якості продукції, процесів і послуг, а в міністерстві вже є практичний досвід впровадження та підтримки системи управління якістю на засадах стандарту ІSО 9001. Тобто Мінекономрозвитку має усі передумови, щоб одним із перших «неформально» запровадити ІSО 9001 і стати прикладом для органів виконавчої влади, інших організацій публічного сектору і бізнесу. Чому ж тоді до цього часу в цьому міністерстві систему управління якістю відповідно до ІSО 9001 не впроваджено? Ще складніше це зрозуміти, зважаючи на те, що саме за поданням Мінекономрозвитку Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 29.04.2015 р. № 421-р затвердив зміни до Концепції державної політики у сфері управління якістю продукції, процесів і послуг, що діє ще з 2002 року. І в новій, і в попередній редакціях передбачено, що «Концепція повинна лягти в основу діяльності органів виконавчої влади …». Але і це ще не все. У листі Міністра повідомляється також, що «З метою покращення якості управління й удосконалення своєї діяльності крім застосування стандартів ІSО серії 9000 заінтересовані організації можуть використовувати й інші сучасні інструменти, зокрема … Модель досконалості Європейського фонду управління якістю (European Foundation for Quality Management, далі - EFQM), Загальну схему оцінки (Common Assessment Framework, далі - CAF), тощо». У листі зазначено також, що «… Модель EFQM це практичний інструмент, який допомагає організаціям встановити цілісну систему управління, визначити їх місце на шляху до ділової досконалості, зрозуміти прогалини в діяльності, прийняти необхідні рішення для досягнення успіху… Модель CAF концептуально повторює модель EFQM, але враховує специфічні особливості організацій бюджетної сфери. CAF пропонує інструмент, який допомагає європейським організаціям бюджетної сфери застосовувати методи управління якістю для поліпшення своєї діяльності». Тобто і про це відомо керівництву Мінекономрозвитку. То чому ж тоді, усвідомлюючи вкрай незадовільний стан економіки України, проблеми з просуванням реформ, а також переваги моделей EFQM і CAF, Мінекономрозвитку до цього часу нічого не зробило і зараз не робить для їх застосування з метою покращення своєї діяльності, поліпшення якості продукції, процесів і послуг та розвитку конкурентоспроможної економіки України?

Що робитb&

Для покращення ситуації у сфері якості продукції, процесів і послуг, управління якістю і ділової досконалості в Мінекономрозвитку і його департаментах доцільно здійснити наступне: вищому керівництву на чолі з Міністром необхідно якнайшвидше зробити якість пріоритетом у своїй роботі; на першому ж засіданні Колегії розглянути стан якості продукції, процесів і послуг, а також діючої в апараті і департаментах міністерства СУЯ й прийняти невідкладні рішення щодо суттєвого поліпшення ситуації; призначити осіб, відповідальних за вдосконалення і функціонування системи управління якістю продукції, процесів і послуг в апараті і департаментах; здійснити перепідготовку персоналу (перш за все, вищого керівництва, керівників департаментів та осіб, відповідальних за якість) з питань системного управління якістю та досконалості в цілому; визначитися з методичною базою для вдосконалення СУЯ: стандарт ISO 9001 та/або Модель CAF; якнайшвидше розробити і прийняти програму робіт з вдосконалення СУЯ,
передбачивши в ній заходи, терміни і відповідальних виконавців. Керівники Мінекономрозвитку мають усвідомити, що у світі накопичено величезний досвід, який свідчить, що для забезпечення конкурентоспроможності організацій і економік та поліпшення життя людей необхідно постійно активно і системно удосконалюватися. Тому для покращення ситуації в державі потрібно зробити все можливе, щоб досконалість і якість, які є фундаментом конкурентоспроможності та соціальної відповідальності,
перетворилися на загальнонаціональну ідею. Потрібно визначити одним із пріоритетних напрямів соціально-економічного відродження держави і суспільства забезпечення подальшого розвитку національного руху за досконалість і якість на засадах моделі сталого розвитку і сучасного системного менеджменту та його інтеграцію до загальноєвропейського руху. В стислі терміни необхідно прийняти Концепцію державної політики у сфері досконалості підприємств, організацій і установ, у якій, зокрема, передбачити заходи, що дозволять вибудувати дружні стосунки між владою і суспільством, суспільством і бізнесом, топ-менеджерами та персоналом компаній. Необхідно, не втрачаючи часу, зробити все, щоб суб'єкти господарювання почали професійно вдосконалюватися, створювати сучасні системи менеджменту, розуміючи, що це «коренева система» і всі бажані нами результати – це її «плоди». Отже, влада повинна на законодавчому рівні ввести такі механізми мотивації та умови, щоб власники та керівники підприємств спочатку повірили, а потім захотіли, дізналися як це робити, і змогли безперервно, цілеспрямовано і системно удосконалюватися, використовуючи найсучасніші європейські підходи та кращі ділові практики. І якнайшвидше потрібно змінити парадигми: «від надмірного регулювання - до сприяння» та «від обов'язковості - до ініціативності». В країні має діяти формула «Чим досконаліша організація, тим комфортніше їй у державі». Для реалізації запропонованих змін в масштабах країни необхідно, перш за все, здійснити перерозподіл функцій і відповідальності у сфері досконалості на засадах системного менеджменту. Для більш адекватного розуміння ситуації з боку керівників України високого рівня доцільно провести їх перепідготовку щодо сучасних знань у сфері досконалості і якості. Зважаючи на особливу актуальність підвищення досконалості всіх ланок економіки України та ключову роль досконалості у забезпеченні конкурентоспроможності і сталого розвитку країни, для мотивації та координації розвитку національного руху за досконалість доцільно при Президентові України утворити Національну раду з питань досконалості, конкурентоспроможності та сталого розвитку.

Післямова

В розвиненому світі, зокрема в Європі, щодо вдосконалення підприємств (організацій, установ) накопичено багатий досвід, який доцільно якнайшвидше і якнайширше використати в Україні з метою відродження її економіки. Тому надзвичайно актуальним завданням на 2016 рік є активізація просування в суспільстві ідей якості і досконалості, сприяння вітчизняним організаціям у формуванні європейської ділової культури, оволодінні сучасними підходами та кращою світовою, європейською і вітчизняною діловою практикою. Але, насамперед, необхідно забезпечити удосконалення саме органів виконавчої влади, від яких залежить якість та ефективність державних рішень. Адже ці рішення у найбільшій мірі впливають на те, якою стане наша країна вже завтра, а також у близькому та далекому майбутньому. Зважаючи на це, видається за доцільне здійснити експертизу усіх органів виконавчої влади щодо ефективності діючих у них систем менеджменту взагалі та систем управління якістю зокрема, як це зроблено щодо Мінекономрозвитку. Пам`ятаючи, що від досконалості ОВВ залежатиме ефективність реформи державної служби та, відповідно, інших реформ, передбачених програмою «Україна–2020».