Після того, як Російський футбольний союз (РФС) підібрав хвоста і, взявши під козирок, виконав грудневий вердикт УЄФА щодо виключення футбольних клубів Криму зі своїх змагань, виникло цілком природне запитання: а що ж далі?

Після того, як Російський футбольний союз (РФС) підібрав хвоста і, взявши під козирок, виконав грудневий вердикт УЄФА щодо виключення футбольних клубів Криму зі своїх змагань, виникло цілком природне запитання: а що ж далі?
Чиновникам РФС і міністру спорту РФ Мутко вже нічого пообіцяти збентеженим кримчанам, яким не залишається нічого іншого, окрім як обробляти ниву надії або фантазувати в очікуванні подальших вказівок УЄФА.
Останній у цьому плані свіжачок - створення кримської суперліги, в яку повинні увійти 8 місцевих клубів. Та хоч 10 або всі 12 - немає проблем, знайшлися б охочі культивувати футбол на масовому або аматорському рівні.
Тим часом «Футбольний клуб» ще навесні попереджав «остров’ян» про неминучість такого фіналу. Тепер же, коли він став дійсністю, саме час перейти на наступній виток припущень.
Як нам стало відомо з компетентних джерел, ні з однією з псевдокримскіх організацій, зареєстрованих за російським законодавством, УЄФА, який оголосив окуповану територію «особливою зоною» для організованого футболу, мати справ не стане.
Тому претендувати на визнання з боку Європейського футбольного союзу та анонсовану їм фінансове підживлення зможе або те, що залишилося від попередньої, зареєстрованою в Україні, Республіканської федерації футболу Криму (РФФК), або структура, зареєстрована на нейтральній території. Скажімо, в Швейцарії.
Те, що РФС, як кажуть в простому народі, кримчан відверто кинув, ті самі усвідомили вже давно. Але от біда, політична ситуація на півострові нині зовсім не та, щоб можна було шуміти, бешкетувати або з чимось не погоджуватися. І тому найближчий доля «сімферопольських» і «севастопольських» - навколофутбольна міжусобиця.
Не розкриваючи своїх джерел, проте розповімо, що, за нашими даними, ці далеко не однорідні громади сповідують відмінні один від одного погляди, уявлення про майбутнє кримського футболу. Але сьогодні найперше завдання обох сторін - не поступитися в боротьбі за доступ до УЄФА. Чий представник в підсумку виявиться ближче до Ньоні (а, значить, і до Києва), тієї й карти в руки.
У цій ситуації нової адміністрації Федерації футболу України належить розібратися - хто є хто і, можливо, погодитися на діалог з тією групою, чиї погляди на перспективи футбольного життя в Криму будуть найбільш прийнятні і конструктивні.