За традицією на Масляну готують млинці, їдять молочні продукти, рибу та вершкове масло.

Україна – дивовижна країна у культурному та релігійному плані: тут здавна переплітаються віхи язичництва та православ’я. Святкування Масляної – позитивний результат такого тісного існування.
Взагалі, Масляну зараз називають православним святом. Проте, це не зовсім так: це скоріш результат простого толерантного ставлення церкви до народної культури, звичаїв, які передавалися із покоління в покоління.
Головна мета свята – проводити зиму. З цією порою року прощаються цілий тиждень, а в кінці палять солом’яне опудало - як символ того, що починається нова пора року.
За традицією на Масляну готують млинці, їдять молочні продукти, рибу та вершкове масло. Звідси, власне і сама назва походить. Церква у цей період рекомендує не вживати м’ясних продуктів.
Крім того, за церковним каноном остання неділя тижня – Прощена. Згідно традиції, кожний має згадати усі образи та гріхи, що завдали близьким людям та щиро попросити вибачення, щоб вже з чистою душею вступати до Великого посту.
Не слід думати, що Масляна цілком стала церковним святом. Етнологи зазначають, що у тиждень святкування у народних гуляннях можна бачити елементи анти поведінки. Наприклад, одягаючи костюми на гуляння заміжня жінка могла зняти хустку з голови та прикрасити себе стрічками, що у звичайні дні, звісно не мала права.
Підсумовуючи, хочеться сказати, що Масляна стала неоголошеним національним святом. Це позитивний результат колаборації церкви і народних традицій, завдяки якій дійсно вчить бути толерантним і стриманим на своєму прикладі.