Повторення – мати навчання або як я прочитав 100 разів одну книгу
Не секрет, що для кращого запам’ятовування треба декілька раз перечитати інформацію.
Не секрет, що для кращого запам’ятовування треба декілька раз перечитати інформацію. А що буде, коли ті перечитаєш кілька десятків разів подібне?
Стівен Марш – саме та людина, як без зазору совісті скаже, що перечитала «Гамлета» 100 разів. Як і для чого він це зробив, читайте нижче.
«Якщо ви спитаєте мене нащо це все – я скажу так: для роботи і особистого задоволення. А взагалі, мене надихнув Стівен Гокіпнс. Він перечитував деякі речі багато разів, щоб бути впевненим у тому, що робить і у що вірить. А у мене так співпало: я писав дисертацію, де твір Шекспіра займав ключову роль. І погано знати твір я просто не міг собі дозволити.
Чесно признаюся, зупинитися хотів, але ж книжку не можна поставити на паузу, тому я йшов далі» - каже письменник.
Стівен зазначає, що такий книжний марафон зайняв по часу близько року і став не тільки зануренням у наукову роботу, а ще й вдосконаленням читацьких навичок: «Уявляете, я у свої роки пишу дисертації і розумію, що навчитися читати – це пройти еволюцію. Тоді сторазове читання зайняло у мене близько року, тепер я повторив свій експеримент вже з іншою книжкою і сталося диво: я затратив не більше трьох місяців!»
Результатом такої роботи Стівена стало своєрідне відкриття читацької сфери:
1. При багаторазовому читанні зникає відчуття кліше у типових і відомих фраз, як-от «бути чи не бути», звертаєш більше уваги на динаміку сцен і зміну внутрішнього стану героїв.
2. Виникає велика зацікавленість мовою і культурою. «Моє читання трохи схоже на маніакальне переслідування. Читаючи «Гамлета», я хотів знати про нього геть усе: від оригінальної мови Шекспіра до того, скільки копій перекладів я зможу у себе зберігати» - зізнається Марш.
3. Після багаторазового читання зникає межа між механічним запам’ятовуванням та реальним знанням тексту: тобто ти сприймаєш усе, як пережитою тобою особисто історію.
Стівен Марш зазначає, що не все можна перечитати навіть і два рази: «Мабуть, більше я і не знайду книжку, яку захочеться перечитати 100 разів. А воно і не треба! Є книжки, покликані стати сторінкою життя, а є, котрі повинні залишатися просто добрими знайомими.»
