ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО УНТ
UNT NEWS AGENCY

Недарма кажуть, що чим більше читаєш – тим багатшою стає твоя мова.

Недарма кажуть, що чим більше читаєш – тим багатшою стає твоя мова. Якими словами збагатили наш побут письменники, читайте нижче.
Займатися дослідженням появи слів у побутових розмовах стали лінгвісти та літературознавці з групи «Теорії і практики». Вони дослідили 11 найпопулярніших слів, що ми вживаємо повсякденно.
У соц. мережах серед молоді популярно називати однолітків та навіть самих себе «Нерд». В англійському сленгу у прямому сенсі означає: «ботан», «заучка», «зубрила». Проте, на початку своєї кар’єри «обзивалки», слово мало дещо інше значення. Автором «нерда» є дитячий письменник Доктор Сьюз. У 1950 році він видав дитячий віршик, де головний герой розмишляє, що якщо б він мав свій зоопарк, то помістив би туди геть незвичайних звірів. Серед левів з 10ма лапами та інших шокуючих тварин, герой хотів привезти з Південної Африки Нерда. Після того, як віршик побачив світ, «нердами» певний час називали людей, що шукають вчать та зубрять окремі факти, замість того, щоб займатися наукою.
Інше слово дійшло до наших днів, зберігши своє пряме значення. Це відоме нам слово «утопія». Його автором є письменник Томас Мор. Так у своїй книжці він називав дивовижний острів. Свою назву неіснуючого острову зі всіма благами тогочасного суспільства, він утворив з 2х грецьких слів: «оу» - благо, «топос» - місце.
Ще одне слово, без якого ми не можемо уявити нашу мову, нажаль, не підпало під пильне око лінгвістів «Теорії і практики». Це слово «мрія». Його автором є український письменник Михайло Старицький і пішло воно від дієслова «мріти». Пряме значення цієї дії: «ледь виднітися, мерехтіти». Інша версія каже, що письменний просто адаптував польське слово «мрєть» (означає дослівно «маячня»), утворивши полонізм в українській мові.