Після невдалої спроби державного перевороту, спричиненого турецькими військовими, та, як наслідок, більш ніж двох сотень загиблих осіб, Північноатлантичний альянс наразі розглядає виключення Туреччини зі списку країн-членів НАТО.

Вищезазначений переворот військових не став для держави останнім – після нього президент Туреччини Реджеп Ердоган почав масштабне чищення серед своїх невдоволених опонентів, котре призвело до невиправданих звільнень тисяч поліцейських, суддів, юристів, військовослужбовців та співробітників освітніх закладів. Крім того, у підтримці турецьких революціонерів та суботній трагедії у країні звинуватили навіть США.

З моменту вступу Туреччини до НАТО у 1952-му році її участь в Альянсі розглядалася як можливість захистити Європу від будь-яких зовнішніх загроз. Також на території турецької авіабази Інджирлик НАТО розмістив свою тактичну ядерну зброю.

Невдала, але трагічна для багатьох спроба турецького заколоту – не перший випадок, коли Альянс розглядає зменшення власної чисельності за рахунок Туреччини. Але політика непопулярного серед світової спільноти турецького президента Реджепа Ердогана – ключовий фактор виключення країни з НАТО, оскільки саме Ердогана звинувачують у міграційній кризі минулого літа та зв'язку з терористичною організацією «ІДІЛ».

Якщо президент Туреччини змінить підхід до власного політичного правління, то країна збереже своє місце у Північноатлантичному альянсі. Хоча Йєнс Столтенберг – Генеральний секретар НАТО – зауважив, що країни-члени Альянсу не мають допускати подібні перевороти.