Сьогоднішня відсутність індивідуального політичного підходу до ще два роки тому приналежної до України Автономної Республіки Крим відлякує від відвідування насильницько окупованого Росією півострову міжнародну європейську спільноту. Через це Крим потерпає від репресій та, як наслідок, відсутності актуального світового моніторингу, котрий міг би не тільки інформувати широкий загал, а й допомагати корінному кримськотатарському населенню відстоювати власні права.

Європейські юристи, правозахисники та політики, як і раніше, не навідують півострів, оскільки бояться потрапити під російські санкції. Ті ж політичні діячі, котрі все-таки наважуються поїхати до Криму, або жителі півострову, які твердо дотримуються проукраїнської позиції, нерідко стають об'єктами несанкціонованих переслідувань з боку «влади» Республіки. У цьому контексті важливо згадати нещодавній інцидент, котрий стався у Сімферополі із завідуючою лікарні імені Семашко Дилярою Мисиратовою, яка після захоплення невідомими особами наразі вважається зниклою.

Незважаючи на численні протестні заяви з боку Організації Об'єднаних Націй та цілої низки інших ключових міжнародних організацій, скерованих у бік незаконності дій Російської Федерації у контексті окупації Севастополю та Криму, Росія продовжує відроджувати тоталітаризм на території півострову. Варто відзначити, що зменшити напруженість ситуації на зазначеній вище території не допомагають навіть економічні та політичні санкції проти агресивного окупанта.