Чергова законодавча нісенітниця наразі наближає жителів тимчасово окупованих Російською Федерацією територій Донеччини до так званого «мовного геноциду». Уся справа в тому, що кількість навчальних україномовних годин у школах Донецька поволі зводиться до шокуючого мінімуму. Вже зараз у самопроголошеній «ДНР» проводять лише один урок української мови та літератури, причому з періодичністю раз на майже три тижні, а класів, де б розмовляли державною, в окупованому місті більше не знайти.

Спираючись на законодавство «ДНР», котре гарантує відсутність будь-якого притиснення з боку влади чи громадського оточення тих людей, які обирають для себе спілкування українською мовою, чути скарги донеччан на звинувачення у «прихильності до націоналізму» несподівано, хоча стаття 10 «Конституції Республіки» говорить про одразу дві державних мови – російську та українську.

Бідкаються жителі окупованого Донецьку і через те, що ще два роки тому, віддаючи своїх дітей до україномовних шкіл, робили це цілеспрямовано, аби дитина, закінчивши навчальний заклад, могла вступити до будь-якого державного вишу. А зараз, дивлячись на тотальне викорінення української мови з навчальних програм у «ДНР», донеччани подібних подвійних мовних стандартів просто не розуміють.

У нещодавно виданих «Міністерством освіти Республіки» шкільних підручниках з української мови державних символів немає зовсім, оскільки усі вони замінені на символіку «ДНР». Проте, новенькі підручники з української літератури жодної політичної спрямованості на своїх сторінках не несуть. А от назви різноманітних донецьких установ «влада» міста цілеспрямовано змінює з українських на російські.