В центрі Києва розпочалася нова акція протесту – тепер мітингують студенти одного з кращих вищих навчальних закладів – КНУ імені Тараса Шевченка. Причин для виходу студентства на страйк мається багато, та за словами самої молоді, проблеми накопичувалися вже не один рік, втім люди ще чекали обіцяних змін та покращення. Але останні дії керівництва ВНЗ вже перейшли межу, як сказали мітингувальники, та змусили молодь виходити на акцію.
     Серед головних вимог – підвищення стипендій, адекватне планування навчального процесу та дотримання санітарних умов в стінах навчального закладу та гуртожитках. За словами студентів, за власною ініціативою керівництво КНУ зменшило виплати аспірантам майже вдвоє, посилаючись на зовнішню заборгованість університету, однак ці борги називають вигаданими, додаючи, що махінації зі стипендіями тут – явище часте.
     Постало питання й графіку навчального процесу, який не погодили зі студентством і самовільно переробили, здвинувши сесію з січня 2017 року на грудень 2016. «Для тих, в кого навчання йде тісно з практикою, це неможливо – вивчити та опрацювати ті теми, на які відводилося два місяці занять у кабінетах, вдома за тридцять днів» - обурюються мітингувальники.
    Ще одна проблема, яку студенти вимагають вирішити негайно, - питання опалення у приміщеннях університету та гуртожитках. Як каже молодь, інколи температура не досягає й 15 градусів, через що студенти хворіють та втрачають змогу відвідувати навчання, що у наступному випливає у проблеми під час екзаменів. Не відвідувати пари – це одразу позбавитися стипендії, адже ніхто до уваги умови занять брати не буде.
     В той же час керівництво КНУ імені Шевченка всі звинувачення в свій бік спростовує, зазначаючи, що жодної власної ініціативи у подіях, що відбуваються, не має. Урізання стипендіальних виплат пов'язане з заборгованістю, а усі інші зміни визначає кабмін. Так само складається ситуація і з плануванням навчального процесу та опаленням приміщень. Але під час бесіди зі студентами дирекція пообіцяла, що зробить усе можливе, аби якомога більше задовольнити вимоги мітингувальників на захист інтересів студентства.
     Сама молодь в швидке вирішення проблем вірить мало, тому не виключає можливості повторення акції протесту, зазначаючи, що якщо керівництво ВНЗ направляє їх до вищих інстанцій, то ніщо не стане їм на заваді йти й туди, аби вимагати дотримуватися їх елементарних прав.