- Головна
- Новини
- Новини України та світу
- Конгрес США зберігає допомогу Україні у проєкті оборонного бюджету 2025 року
Незважаючи на політичні суперечності, обидві палати Конгресу підтвердили: підтримка України залишається стратегічним пріоритетом для Сполучених Штатів.
Дебати навколо Національного закону про оборонні асигнування (NDAA-2025) стали одними з найгостріших у Конгресі за останні роки. Попри спроби частини республіканців скоротити або повністю вилучити фінансування допомоги Україні, більшість законодавців підтримала позицію, що військова, фінансова та технічна допомога Києву має залишатися складовою американської оборонної політики.
NDAA є головним законом, який визначає щорічний оборонний бюджет США. Загальний обсяг видатків у проєкті на 2025 рік перевищує $895 млрд, із яких близько $10 млрд закладено на підтримку України — як у вигляді військової допомоги, так і для відновлення критичної інфраструктури.
Для американських політиків це не лише фінансове рішення, а питання іміджу: чи зможе Вашингтон зберегти роль глобального гаранта демократії у час, коли Європа потребує стабільного лідерства.
Під час обговорення проєкту оборонного бюджету розгорілася запекла дискусія.
Сенатор-республіканець Джош Гоулі закликав «зосередитися на внутрішніх проблемах Америки» і пропонував обмежити допомогу Україні до «мінімальних гуманітарних потреб».
Однак сенатор Мітч МакКоннелл, лідер республіканської меншості, заявив, що «поразка України означатиме поразку всього Заходу», а тому Вашингтон не має права скорочувати підтримку.
«США не воюють в Україні. Ми захищаємо власну безпеку через зміцнення фронту свободи», — наголосив МакКоннелл під час виступу на засіданні Сенату.
Схожу позицію висловила сенаторка Джин Шагін, членкиня комітету з питань зовнішніх відносин:
«Якщо ми відмовимось від України, ми покажемо світу, що Америка втомилася від захисту демократії. Це буде подарунок для Москви і Пекіна».
У Палаті представників голосування також продемонструвало рідкісний прояв двопартійної єдності: більшість республіканців і демократів відхилили поправки, що передбачали скорочення допомоги Києву.
Включення фінансування України в NDAA має не лише практичне, а й символічне значення.
Вашингтон демонструє союзникам, що питання української безпеки інтегроване у довгострокову оборонну доктрину США, а не є тимчасовою політичною акцією.
Це також підсилює позиції Пентагону у співпраці з оборонно-промисловим комплексом США, адже більшість контрактів на постачання зброї та техніки виконують саме американські виробники.
Тобто, підтримуючи Україну, США одночасно інвестують у власну оборонну спроможність, створюючи робочі місця і технологічний розвиток.
З юридичної та політичної точки зору, закріплення допомоги Україні в NDAA має глибокі наслідки.
По-перше, це означає, що підтримка України тепер є частиною закону федерального рівня, який приймається щороку, — отже, вона не залежить від політичної волі конкретного президента.
По-друге, це створює гарантований механізм контролю за використанням коштів, адже Конгрес щорічно затверджує звіт про їх розподіл і ефективність.
З правової позиції — це нова форма міжнародного договору де-факто, хоча юридично оформлена через внутрішній закон США. Вона дозволяє Україні спиратись на американський бюджет як на стабільне джерело допомоги, що значно підсилює її фінансову стійкість у довготривалій війні.
Крім того, слід зазначити, що NDAA 2025 року фактично визнає статус України як ключового партнера поза НАТО. Це не пряме членство, але політично — майже еквівалентне.
З аналітичної точки зору, цей крок зменшує ризики, що Вашингтон у майбутньому «втомиться» від українського питання. Навпаки, включення в оборонний бюджет створює систему, де Україна стає частиною американської безпекової архітектури.
Це політична страховка для Києва і чіткий сигнал для Москви: США не згортають курс, а переводять підтримку на інституційний рівень.
Попри політичну поляризацію, Конгрес США показав, що українське питання виходить за рамки партійної боротьби.
Включення фінансування у NDAA-2025 стало свідченням зрілості американської демократії, здатної бачити стратегічну перспективу, а не лише короткострокові рейтинги.
Для України це — гарантія передбачуваності та стабільності підтримки, для США — зміцнення власних оборонних позицій у глобальному вимірі.
А головне — доказ того, що союз Києва і Вашингтона переходить у довготривалу фазу партнерства, де політичні рішення стають частиною закону.
