- Головна
- Новини
- Держава
- Міністерство оборони України
- 115 окрема механізована бригада ЗСУ : військові щодня рятують нас від окупанта
Після повномасштабного вторгнення Росії наші життя розділилися на до і після. Так само більшість бійців наших Збройних сил згадують той день як переламний момент, коли вони зрозуміли, що повинні йти захищати батьківщину. З того часу, понад 10 місяців вони щодня піддають ризику свої життя, місяцями не бачать рідних та свої домівки, однак не скаржаться, адже знають, що ми разом повинні дати відсіч ворогу. У 115 Окремій механізованій бригаді більша частина воїнів прийшла на війну з мирного життя. Протягом кількох тижнів вони опанували військову науку і стали справжніми професіоналами у цьому мистецтві. Розповідаючи про свій побут на передовій, бійці 115-ї не забувають нагадувати, що перемога над Росією попереду, і чекати залишилося недовго.
У перші місяці повномасштабної війни 115 Окрема механізована бригада ЗСУ відправилася на схід, щоб захищати найважливіші на той момент точки фронту. Оскільки ці ділянки були стратегічно важливими також для ворога, військові піддавалися нещадним обстрілам і постійно ризикували своїми життями. Постійно перебуваючи в оточенні, необхідно було надійно закріпитися. Тому попри атаки противника, вони робили укриття, укріплювали бліндажі та копали окопи. Завдяки цим здобутим на фронті навичкам, а також завдячуючи грамотному і професійному командуванню та взаємній підтримці бійці бригади протрималися на цих позиціях стільки, скільки було потрібно, знесилюючи та ослаблюючи ворога. Добровольці, які прийшли на фронт з мирного життя, зізнавалися, що вчитися поводженню зі зброєю, робити укріплення та загалом жити на передовій під постійними обстрілами було дуже важко. Та завдяки мотивованості та підтримці командування та побратимів вони впоралися.
Говорячи про своє попереднє життя, більшість воїнів 115 бригади розповідають, що вони були дуже далекі від воєнних реалій. Деякі з них мали власний бізнес, серед них є юристи та навіть митці. Однак в одну хвилину все це стало не важливо. Майже всі бійці, не чекаючи повістки, самі йшли до військкомату, щоб пройти навчання, отримати зброю та йти захищати батьківщину. Їхні родини повністю підтримали їх у цьому прагненні, висловивши розуміння та підтримку.
При розподіленні у певні підрозділи враховуються навички та вміння новобранців, які вони отримали у попередні роки. Наприклад, ті, хто раніше професійно чи на аматорському рівні займалися дронами, були розподілені в окремий підрозділ, де вони змогли реалізувати свій потенціал. Звичайно, працювати з дронами в умовах війни – це зовсім інша справа, ніж займатися цим у мирному житті. І найбільша проблема, як зізнаються військові – у постійній небезпеці, що чатує на них. Те ж стосується ремонтно-відновлювального батальйону. Витягати пошкоджену техніку інколи доводиться буквально з-під обстрілів. Тому хоча військові з цього підрозділу безпосередньо участі у боях не беруть, спеціальний вишкіл та досвід роботи під обстрілами вони мають.
Сурові умови, у яких перебувають військові, не роблять їх жорстокішими та черствими. Вони охоче допомагають не лише побратимам, але й братам своїм меншим. Зустрічаючи покинутих собак чи кішок, бійці не лише підгодовують нових друзів, але й нерідко забирають їх до себе, піклуючись як про домашніх улюбленців.
Та які б тісні дружні зв’язки не набували воїн 115 бригади на війні, вони щодня мріють повернутися до мирних буднів, побачити рідних і продовжувати займатися улюбленою справою. Та спочатку – перемога, говорять бійці.
