Життя в суспільстві, вільному від бар'єрів, – це не лише мрія людей з інвалідністю, а й необхідність для всіх його членів.
Бар'єри, з якими стикаються батьки з маленькими дітьми, люди похилого віку, ті, хто має певні фізичні обмеження, а також ті, хто зазнає дискримінації за різними ознаками, перешкоджають повноцінній участі у житті суспільства та його розвитку.
* Фізичні: сходи, бордюри, відсутність пандусів та спеціальних понижень у транспорті та громадських місцях.
* Економічні: нерівний доступ до роботи та фінансових ресурсів через дискримінацію за віком, станом здоров'я, статі тощо.
* Освітні: обмежений доступ до якісної освіти через соціальні, економічні або фізичні бар'єри.
*Соціальні: упередження, стереотипи та дискримінація за різними ознаками (вік, стать, етнічна належність, сексуальна орієнтація тощо), які перешкоджають соціальній інтеграції та реалізації потенціалу.
Усі ці бар’єри шкодять не тільки певній групі людей, вони шкодять усьому суспільству. Адже ми втрачаємо величезний потенціал, відмовляючись взаємодіяти з різними людьми, у кожного з яких свій унікальний досвід.
А втрачений потенціал — це втрачені можливості для всіх нас.
Однак, створення безбар'єрного суспільства - це завдання, яке потребує зусиль з боку держави, приватного сектору та кожного члена суспільства. І лише спільними зусиллями ми можемо створити суспільство, в якому кожен відчуватиме себе повноцінним та матиме рівні можливості для реалізації свого потенціалу.
