Мізрах Ігор: НАБУ запрацювало. Чому б це? Що вплинули на відновлення ефективності бюро, або хто бажає його знищити?

Мізрах Ігор: НАБУ запрацювало. Чому б це? Що вплинули на відновлення ефективності бюро, або хто бажає його знищити?

Останнім часом в Україні ми стали свідками багатьох корупційних та політичних скандалів. Нажаль, головними героями в більшості випадків виявились «не останні» особи нашої держави. Серед них навіть приписують злодіяння самому президентові Петру Порошенку, якого звинувачують у прикриванні корупційних схем в «Укроборонпромі». Та інформації про учасників скандалу (підкреслюю). Цим ми вже наїлися вдосталь, про них майже прочитати і почути майже на кожному «стовпі». Повертаюсь до підкресленого: за вираз  «учасники скандалу» можна подякувати журналістам і пресі, але ганьба нашим правоохоронним органам. Цей вираз вже давно мав бути замінений на – обвинувачені або хоча б на підозрювані. Тому, на меті маю зупинитись на не менш винних в цих справах дійових особах. До них сміло можна віднести: СБУ, ГПУ та НАБУ. Якщо, (хоч і неприємно це констатувати, але це факт). Якщо СБУ і ГПУ раніше неодноразово були заплямовані скандалами із негативних сторін в інших «галузях», то НАБУ (нажаль, чи на щастя – думаю і те, і інше погано) – вперше показало себе як корумпований орган. Чесно, спостерігаючи за керівниками СБУ, ГПУ, НАЗК, САП та іншими високопосадовими особами стало дуже стидно за Україну. Тому, що багато з них просто тішились і насолоджувались фактом, що  НАБУ нарешті заплямовано. Дехто прямо говорив – «А немає святих, в нас всі злочинці, всі крадуть і Антикорупційне бюро не виключення…». Знаєте, саме такі керівники вищих ешелонів правоохоронних органів прирекли нашу державу на те, що ми зараз маємо. На те що наша держава очолила рейтинг найкорумпіруванішоі держави світу і посіли одне з перших місць в списку. Але, замість того, щоб цим тішитись, вони б мали плакати . 

Абсурд – ці люди раді тому, що їхні діти житимуть в корумпованій державі. Те, що НАБУ підозрюють у зв’язках с вищим керівництвом «Укроборонпрому» – це найперше їх вина, бо із появою бюро в цих людей першочергово стояло на меті зробити цей орган таким же як і вони. Вони вибрали шлях не рівнятись на НАБУ, а навпаки прирівняти бюро до себе. І як бачимо, бюро не справилось із величезним тиском спокус.

 

Після викриття фактів про участь бюро в скандалі вже пройшло досить часу. Як ми помітили, спочатку НАБУ від «своєї участі було в трансі», і довго не могло прийти до тями. Та все ж, думаю, отримавши доброго прочухана взялись за відбілювання своєї репутації. Можна припускати, що президент і вся верхівка влади просто зрозуміла, що Антикорупційне бюро не можна «зливати». Якщо це станеться – Порошенку як і багатьом політикам треба вивішувати білий прапор і на їх політичній кар’єрі можна буде поставити «великий хрест».  А про європейський напрямок треба буде забути надовго. 

 

Європейська політична еліта вже «заточила зуб» через скасування статті 368-2 (незаконне збагачення), а крах НАБУ – це повне анулювання протидії корупції. Такий розвиток подій дискримінує всіх українських політиків і всю нашу державу. Європа всі наші конвульсії до бажання жити краще розцінить, як банальну брехню. 

 

Неодмінно хочу додати, що скасування 368-2 для НАБУ можна розцінювати в двох аспектах: перший – велика «свиня», а саме-підстава з боку влади; другий – великий плюс: закриття справ, які вони б не довели до логічного завершення в силу своєї «політичної імпотенції».  Другий для них виглядає цікавішим, адже частково знімає вину за бездіяльність.

На даний час НАБУ реально «взялось за голову», проводить розслідування одне за одним, і як на диво – результативно. А голова бюро Артем Ситник наче отримав нове життя, думаю йому дали «другий шанс». 

 

До прикладу наведемо кілька послідніх справ:

1. 14 березня. НАБУ оголосило 7 підозр у розкраданні 15 га особливо цінної землі вартістю 44 млн. грн. у селі Гатне Києво-Святошинського району.

2. 16 березня. Відкрито справу проти слідчих Нацполіції за отримання хабара в розмірі 50 тис. доларів.

3. 4 березня. НАБУ запобігає спробі компаній-учасниць корупційної схеми на митниці уникнути відповідальності.

4. 11 березня. Меру Одеси повідомлено про підозру у внесенні недостовірної інформації до електронних декларацій за 2015 та 2016 роки. Дії посадовця кваліфіковано за ст.366-1 Кримінального кодексу України.

5. 4 березня затримано чинного та колишнього директорів державного підприємства «СпецТехноЕкспорт» та ще трьох екс-посадовців за підозрою у розтраті 2,225 млн дол. США (55,5 млн грн). Цього ж дня їм повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

 

Питання одне: чи зможе НАБУ так само результативно  закінчити добре початі справи!? Чи знову результат буде один- танцювали, танцювали та й не вклонилися...???

 

Зараз реально можна побачити інтенсивну роботу Антикорупційного бюро, та чи не буде їхня діяльність упередженою? Ця структура в даний час спробує взяти народ кількістю справ, і це не є погано. Та основне, щоб їхня робота була справедливою, щоб під гарячу руку для статистики не попали невинні люди. Також вважаю, що без розкриття великих і гучних справ в них майбутнього не буде.

 

Щодо їхньої участі/неучасті в боротьбі з корупцією в «Оборонпромі» вважаю, що не потрібно топити повністю структуру. Звісно, вичислити і покарати винних є обов’язковим. Вважаю, що Артем Ситник виправить ситуацію і таки виведе НАБУ із цієї «багнюки». В нього просто немає вибору, адже на кону стоїть існування бюро і репутація цілої держави. Тому, зараз всіма правдами і не правдами не тільки Ситник і Порошенко будуть відстоювати правомірність дій структури у справі  в «Оборонпромі», а долучаться ГПУ, СБУ і та ж САП збавить обороти. 

 

Втопити НАБУ - означатиме втопити п’ять років свого перебування при владі. А щодо того, чи підуть на знищення бюро вороги чинної влади – цього також не буде. Аргументація – в них немає ким замінити цю структуру. А піти проти НАБУ – це закрити собі двері в Європу, а серед кандидатів наразі немає політичного камікадзе. Тому, сміло можна сказати, що єдиними, хто наразі може швидко знищити бюро- є самі його працівники, якщо виявлять бажання не боротись із корупцією, а «осідлають» її.

 

   Щиро хочеться вірити, що сприяння корупції в «Оборонпромі» було лиш фатальною помилкою кількох детективів, за що їх покарають, а інші цю ситуацію просто вважатимуть гірким уроком. І надалі НАБУ стане взірцем протидії корупції і Верховенства Права в Україні – чого щиро нам усім бажаю.

 

Політичний аналітик, експерт,

Мізрах Ігор

 

Тегі: НАБУ, Ситник, Скандал Укроборонпром,Сытник НАБУ, Мизрах Игорь, Мизрах Игорь Аркадьевич, Міграх Ігор
Автор: Ігор Мізрах