ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО УНТ
UNT NEWS AGENCY

Україна – в ТОП-10 країн Європи за поширеністю булінгу серед школярів 11–15 років. З розвитком сучасних інформаційних технологій, засобів зв’язку, інтернету та соцмереж з’явився і такий вид насильства, як кібербулінг – приниження чи цькування за допомогою мобільних телефонів та інших гаджетів. Діти та підлітки часто викладають на своїх сторінках в соцмережах особисту інформацію, яка може бути використана агресором в цілях залякування. Та, на жаль, ще далеко не всі батьки знають про кібербулінг і методи захисту від нього.

Начальник юстиції Черкащини Олександр Свіренюк розповів про прояви кібербулінгу. Зокрема, це можуть бути:

·        залякування за допомогою повідомлень (погрози, образи);

·        розсилка фотографій в інтернеті (реальних або перероблених за допомогою фотошопу);

·        поширення чуток через соціальні мережі;

·  крадіжка паролів соціальних мереж або даних входу в систему для поширення шкідливої ​​інформації;

·        шантаж;

·        виманювання інтимних фотографій;

·        образливі коментарі.

«Або ж агресор може прикинутися вашою дитиною, створивши профіль з її ім’ям і фото, а потім писати через нього образливу інформацію, розсилати повідомлення однокласникам та інше», – додав Олександр Свіренюк.

Також він наголосив, що якщо дитина постраждала від цькування, її шантажують, обіцяють всім розіслати її особисті фотографії або погрожують – ні в якому разі не можна звинувачувати і сварити дитину. Не потрібно залякувати дітей фразами: «Якщо щось подібне станеться – отримаєш у мене!». Ніяких: «Сам винен!».

«Дітям і без того часто страшно або соромно розповісти дорослим про ситуації, які сталися з ними. Адже раптом сваритимуть? Раптом розчаруються? Раптом не пробачать? Через такі ситуації кібербулінг може вилитися у відвертий шантаж. Адже зловмисник знає: дитина змушена буде робити все, аби батьки / школа / інші нічого не дізналися», – зазначив очільник юстиції.

За його словами аби вберегти дитину від кібербулінгу необхідно:

·        Налагодити із дитиною дружні стосунки, щоб вона не боялась розповісти все те, що з нею відбувається. Проте, і забувати про батьківський контроль не варто!

·        Пояснити, що є речі, про які не говорять зі сторонніми: прізвище, номер телефону, адреса, місце та час роботи батьків, відвідування школи та гуртків – мають бути збережені у секреті.

·        Навчити критично ставитися до інформації в інтернеті. Не все, що написано в мережі – правда.

·        Розповісти про правила поведінки в мережі. В інтернеті діти мають бути такі самі, як і в реальності, зокрема, треба виховувати у дітей повагу до себе та співрозмовників.

Небезпека кібербулінгу підсилюється анонімністю, можливістю фальшувати інформацію, мати величезну аудиторію одночасно, тероризуванням жертви будь-де і будь-коли.

За юридичною консультацією слід звертатися до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України.

         Якщо дитині необхідна психологічна допомога – слід звернутися на Національну дитячу “гарячу лінію” для дітей і батьків за номером 116 111 (для дзвінків з мобільного).