Сьогодні відзначають Всесвітній день збереження таємниці.
Чи завжди повна відкритість - це добре, і в яких випадках зберігання таємниць є виправданим?
У випадку з професійною діяльністю нотаріусів - абсолютно!
Нотаріальна таємниця – це сукупність відомостей (про особу, майно, особисті майнові і немайнові права і обов’язки тощо), отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення особи до нотаріуса.
При цьому обов'язок дотримання нотаріальної таємниці поширюється не тільки на самого нотаріуса.
Зберігати нотаріальну таємницю зобов’язані:
- нотаріус;
- помічник нотаріуса;
- особа, залучена до вчинення нотаріальної дії у якості свідка;
- особа, якій стали відомі певні відомості у зв’язку з виконанням службових обов’язків чи іншої роботи;
- інші особи, яким стали відомі відомості, що становлять предмет нотаріальної таємниці.
Якщо нотаріус – свідок у суді
Нотаріус може давати свідчення в якості свідка щодо відомостей, які становлять нотаріальну таємницю, лише у випадку, якщо цього вимагають особи, за дорученням яких або щодо яких вчинялися відповідні нотаріальні дії.
Як взагалі можна розголосити нотаріальну таємницю?
Розголошення таємниці може бути у кількох формах:
усна – під час розмови у присутності сторонніх осіб (у громадському транспорті та громадських місцях); в особистому спілкуванні з родичами, друзями та іншими особами; переданням відомостей, що становлять нотаріальну таємницю, через відкриті канали зв'язку тощо;
письмово-друкована – викладення змісту відомостей, що становлять нотаріальну таємницю: у відкритих друкованих виданнях (газетах, журналах, книгах); у листах до рідних і близьких; передання, пересилання стороннім особам відомостей, даних про осіб, які звернулися за допомогою до нотаріуса, тощо;
наочно-демонстративна – коли в результаті неправильного зберігання матеріалів справи вони стають надбанням сторонніх осіб.
Не є порушенням нотаріальної таємниці:
- внесення нотаріусом інформації до державних реєстрів;
- звітність нотаріуса в рамках процедури фінансового моніторингу;
- надання нотаріусом інформації (виключно в обсязі та на підставах, визначених законом) на вимогу суду, правоохоронних органів, податкового органу, державних та приватних виконавців, Міністерства юстиції України.
Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів видаються нотаріусом виключно особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися відповідні нотаріальні дії, спадкоємцям померлого.
У разі порушення нотаріусом вимог щодо збереження нотаріальної таємниці Міністерство юстиції має право анулювати свідоцтво про зайняття нотаріальною діяльністю.
Нотаріальна дія не може бути скасована нотаріусом у разі недодержання таємниці її вчинення, однак це не позбавляє особу, права якої порушено, звернутися до суду за захистом своїх прав.
