Виконавче провадження – це завершальна стадія судового провадження. В Україні рішення суду може виконуватись як у самостійному, так і у примусовому порядку.
Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.
Боржник, за власним волевиявленням, може виконати рішення суду добровільно. У такому разі у випадку виконання рішень про стягнення періодичних платежів, виконавчий документ разом із заявою може бути надісланий стягувачем підприємству, установі, організації, фізичній особі -
підприємцю, які виплачують боржнику заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
У разі задоволення судом вимог про сплату заборгованості, якщо боржник самостійно не виконує рішення суду, стягувач має право звернутися до державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення разом з оригіналом (або дублікатом) виконавчого документа.
Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання: протягом 3-х років, з наступного дня після набрання рішенням законної сили, а якщо рішення підлягає негайному виконанню – з наступного дня після його прийняття;
протягом 3-х місяців, якщо мова йде про посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган;
протягом усього періоду у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо.
Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору пред’явлення виконавчого документа для примусового виконання до
органу державної виконавчої служби, якщо виконання рішення віднесено до компетенції органів державної виконавчої служби, належить стягувачу.
У свою чергу, державний виконавець, якщо виконавчий документ відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», та його пред’явлено до виконання у межах встановленого законом строку до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення,
відповідно до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» зобов’язаний прийняти цей виконавчий документ до виконання та не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа
винести постанову про відкриття виконавчого провадження, яку надіслати сторонам виконавчого провадження за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. При цьому постанова про відкриття виконавчого провадження надсилається стягувачу – до відома, а боржнику – до виконання.
Слід зазначити, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний
доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації.
Cторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, внесеними до автоматизованої системи виконавчого провадження, за відповідною адресою в мережі Інтернет, де також забезпечена можливість онлайн-оплати. Ідентифікатор для доступу зазначається лише в постановах, які направляються стягувачу та боржнику. За передачу ідентифікатора третім особам сторони виконавчого провадження несуть
відповідальність, встановлену законом.
