Створюючи сім’ю, чоловік та дружина мають взаємні права та обов'язки, спільно набувають майно, спільно ним розпоряджаються. Однак, існують непоодинокі випадки, коли один із подружжя, відчужуючи спільно набуте майно, з тих чи інших причин забуває отримати згоду другого з подружжя на укладення таких договорів. Тож ,нагадаємо коли потрібна згода другого з подружжя на розпорядження майном, а коли — ні?
Відтак, лише за взаємною згодою чоловік і дружина розпоряджаються майном (крім речей індивідуального користування!), набутим у шлюбі. Письмова згода другого з подружжя необхідна для укладення одним із подружжя договорів у письмовій формі. Також згода необхідна під час укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації.
Важливо! При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина/чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Розірвання шлюбу не відміняє правила «спільної сумісної власності». Колишні чоловік та дружина продовжують розпоряджатись майном за взаємною згодою.
Водночас угода про відчуження або заставу майна, яка потребує обов'язкової нотаріальної форми, може бути посвідчена без згоди другого з подружжя, якщо з правовстановлюючого документа, свідоцтва про шлюб та інших документів видно, що зазначене майно є не спільною, а особистою власністю одного з подружжя (набуте до реєстрації шлюбу, одержане під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, здійснено поділ майна, набутого під час перебування в зареєстрованому шлюбі тощо).
Договір про відчуження або заставу майна може бути посвідчений без згоди другого з подружжя також у випадках, коли останній не проживає за місцем знаходження майна і місце проживання його невідоме. На підтвердження цієї обставини повинна бути подана копія рішення суду, яке набрало законної сили, про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім.
