Визнання батьківства — це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини і це одне з найактуальніших питань у сімейному праві України. Адже факт походження дитини від даного чоловіка спричиняє необхідність виконання обов'язків батька, визначених українським законодавством. За загальним правилом, у випадку, коли мати і батько перебувають між собою у зареєстрованому шлюбі, вважається, що дитина походить від подружжя. У випадку, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається або за спільною заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.
Якщо в свідоцтві про народження дитини запис про батька зроблений зі слів матері — запис про батька фактично відсутній. Мати у даному випадку може мати статус одинокої матері. Втім, дитина не має права на, наприклад, аліменти та спадкування від біологічного батька.
Визнання батьківства у такому разі можливе:
За спільною заявою батька і матері дитини. Заява подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану яким видано свідоцтво про народження дитини. Обидва батьки мають бути присутні особисто або через представника за нотаріально посвідченою довіреністю. Після цього у відділі ДРАЦС видають нове свідоцтво про народження дитини із змінами щодо відомостей про батька, по батькові дитини і, на бажання батьків, її прізвища.
Якщо хтось з батьків не погоджується подати спільну заяву, другим варіантом є позов до суду про визнання батьківства, - зазначає Тарас Грень начальник Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів). Позов про визнання батьківства можуть подати до суду: мати дитини, опікун, піклувальник дитини, особа, яка утримує та виховує дитину, сама дитина, за умови досягнення повноліття, особа, яка вважає себе батьком дитини. Позовна заява подається за місцем зареєстрованого проживання відповідача. На підставі рішення суду про визнання батьківства відділ ДРАЦС видає нове свідоцтво про народження.
До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
Доказами до позову про визнання батьківства можуть бути:
• докази, що свідчать про спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (довідка про склад сім’ї, особисті листи, сімейні фотокартки, рішення судів в інших справах тощо);
• покази свідків, яким відомо про відносини сторін та про їх батьківство щодо дитини;
• висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи (що є підставою для категоричного висновку щодо визнання батьківства в судовому порядку).
