Україна планує до кінця цього року розробити Національну стратегію протимінної діяльності, а до кінця першого кварталу 2024 року — деталізовану Національну програму.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки України.
Нещодавно Перший віцепрем'єр-міністр України – Міністр економіки України Юлія Свириденко зустрілась з головою департаменту стратегії, ефективності та впливу Женевського міжнародного центру з гуманітарного розмінування Рорі Логаном та обговорила стратегію протимінної діяльності.
Юлія Свириденко запросила долучитися до опрацювання цих надзвичайно важливих для України документів фахівців центру.
«Наразі ми працюємо над розробкою Стратегії протимінної діяльності, роботу плануємо завершити до кінця року. До кінця березня наступного року буде розроблена Національна програма. Женевський міжнародний центр є визнаним в світі авторитетом, зокрема, в сфері стратегічного планування гуманітарного розмінування територій. Експертна оцінка та фахова допомога у розробці Національної стратегії та Національної програми протимінної діяльності, над створенням яких нині ведеться робота, будуть вкрай цінними для нас», — заявила Перший віцепрем'єр-міністр України.
Як зазначила політикиня під час зустрічі, наразі документи розробляються урядовою робочою групою. А вже восени буде організований воркшоп за участі стейкхолдерів – представників дотичних державних органів України, наших міжнародних партнерів, операторів протимінної діяльності тощо.
Окрім цього, сторони обговорювали питання повернення імовірно забруднених земель до продуктивного використання. На сьогодні потенційно забрудненими вважається понад 174 тисячі квадратних кілометрів. Відтак, як свідчить практика, зокрема світова, реально забрудненими можуть бути значно менші площі. Отже, ключовим завданням є виокремити території, які можна повернути в експлуатацію якнайшвидше, і зосередити зусилля на їх обстеженні та, в разі необхідності, очищенні.
Нагадаємо, що раніше Юлія Свириденко повідомила про ухвалену Верховною Радою України реформу державного резерву, підтримавши в другому читанні та в цілому урядовий Проєкт Закону про державні резерви (№9079). За законопроєкт проголосували 255 народних депутатів.
Тоді Міністр економіки заявила, що реформа держрезерву - стратегічно важливе для України держави рішення, адже докорінно змінюються самі підходи до державних резервів, до принципів їх формування та зберігання. Замість фактично ще радянської системи держрезервів, буде створено сучасну – гнучку, раціональну та ефективну. Яка відповідатиме реаліям та буде краща навіть за системи, що працюють в західних країнах.
Одна з ключових змін Закону торкається розмежовувань понять державного матеріального та державного мобілізаційного резервів, впроваджуються нові принципи та напрями формування номенклатури матеріальних цінностей. Що мається на увазі?
У Міністерстві економіки наголошують, що державний матеріальний резерв складатиме сировина, промислові та продовольчі товари, ліки, паливно-енергетичні та матеріально-технічні ресурси тощо, призначені для використання у мирний час, а також в особливий період. Відповідати за формування, зберігання і т.ін. держматрезервів буде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері держрезервів.
Державний мобілізаційний резерв – матеріальні цінності, призначені для використання лише в особливий період. Запаси держмобрезерву спрямовуватимуться на виробництво військової техніки, промислової продукції та продовольства, відновлення інфраструктури. Відповідальними за формування та зберігання держмобрезервів будуть органи влади, яким встановлено мобілізаційні завдання.
