Радикальна конфронтація
11 червня 2019 року Конституційний суд України почав розглядати указ президента Володимира Зеленського про розпуск парламенту та про призначення дострокових виборів. Нещодавно 62 народних депутата від "Народного фронту" і "Радикальної партії" звернулися до суду з проханням визнати даний указ неконституційним. Рішення по цій справі повинні прийняти 17 суддів КС до 29 червня, оскільки клопотання визнано невідкладним і розглядається в усній формі. Засідання будуть закритими до винесення вердикту, тільки на першому з них дозволили бути присутнім пресі.
До початку засідання до Конституційного суду прибув Володимир Зеленський. Свою промову він розпочав з жарту, який суспільство вже мало змогу почути у відеозверненні президента у соцмережах: - «…чи не вперше в історії глава держави приїхав на запрошення суддів, а не викликав їх до себе». Колегія на ці слова не відреагувала, після чого Зеленський запевнив суддів у своїй повазі та пообіцяв залишити засідання після промови, щоб його присутність не сприймалося як спроба тиску на процес.
"Не мені розповідати вам, що таке дух і буква закону. Я впевнений, що рішення про розпуск Верховної ради відповідає обом цим критеріям. Громадяни не просто не вірять Раді, рейтинг довіри - чотири відсотки. Народ України аплодує рішенням про розпуск Верховної ради. Люди впевнені, що оспорювання цього рішення, - просто спроба народних депутатів на кілька місяців утриматися в своїх кріслах, недоторканність і можливість збагачуватися. Зараз суспільство дуже уважно стежить за цією справою, ви точно все про це знаєте і, думаю, приймете справедливе рішення, за яке нам всім не буде соромно ", - зазначив він.
Позицію депутатського корпусу представляли "фронтовики" Андрій Тетерук і Ігор Алексєєв, від "радикалів" в засіданні брав участь Олег Купрієнко. Вони запевнили, що у президента не було підстав розпускати парламент, оскільки коаліція розпалася лише 17 травня 2019 року після виходу з неї "Народного фронту". Згідно з Конституцією, з цього моменту у депутатів є місяць на консультації і формування нової коаліції. По закінченню цього строку розпустити Раду вже неможливо, адже залишається менше шести місяців до закінчення її повноважень.
"Глава держави повинен захищати Основний закон і ставити інтереси держави вище будь-яких політичних рейтингів. Цей указ не відповідає Конституції. Правильний крок, гідний найвищого рівня державного діяча, яким є президент України - це скасування цього указу. Зміна Верховної ради при будь-яких обставинах відбудеться 27 жовтня 2019 року, як і передбачено Конституцією України ", - заявив нардеп Ігор Алексєєв.
Депутат Олег Купрієнко ("Радикальна партія") в Конституційному суді говорив метафорами, наводив приклади з особистого життя, іноді його аргументи суперечили одне одному, що викликало усмішку у слухачів, а після того, як "радикал" назвав Уляну Супрун виконуючою обов'язки міністра оборони, в залі почулися смішки. При цьому закликав присутніх керуватися законом, а не емоціями. Нагадав, що в інавгураційній промові Президент Зеленський заявив про розпуск ВРУ, бо «люди цього вимагають», та заявив, що йдеться про політтехнології, оскільки на піку популярності очільник держави хоче створити у Раді свою «кишенькову» більшість.
«От і вся доцільність. Що, парламент не працював? Законів не приймав? На роботу не ходили? Так, не всі ходили, коли виносили закон про мову, де було 4 тисячі поправок, і не було жодного сенсу сидіти народним депутатам, які до цих поправок жодного стосунку не мали… Але ми виконуємо свою роботу – приймаємо закони», – заявив нардеп Купрієнко.
У 2014-му році парламентську коаліцію сформували 302 народні депутати. Після того, як з неї вийшли фракції «Радикальної партії Олега Ляшка», «Батьківщини» та «Самопомочі», все рівно там залишилась парламентська більшість. Відтак, указ Володимира Зеленського про розпуск парламенту – неконституційний. Про це під час засідання конституційного суду, яке транслював телеканал ZIK, заявив народний депутат України Олег Купрієнко. Він наголосив, що коаліція була сформована 27 листопада 2014 року. У неї ввійшли 302 народні депутати.
«Це була конституційна більшість, здавалось ми б звернули гори, та ні. Спочатку вийшла фракція «Радикальної партії Олега Ляшка», до якої маю честь належати, потім – «Батьківщина» і «Самопоміч». Простий математичний підрахунок – нас 21, у «Батьківщини» – 22, у «Самопомочі» – 25. Відтак 302 мінус три цифри виходить 234. Це ніяк не 225», – розповів Купрієнко.
Він наголосив, що Рада працювала, робились політичні заяви, йшла боротьба із провладною коаліцією.
«Однак, де-юре і де-факто, вона була – верховна Рада працювала», – підкреслив нардеп.
Водночас Купрієнко зауважив: в указі президента про розпуск парламенту не вказано жодної мотивації чи правового обґрунтування. Там є посилання на статті Конституції, однак не пояснено, коли саме не стало коаліції.
Час парадоксів
На захист президентського указу в судді Зеленський призначив фахівця з конституційного права харків’янина Федора Веніславський. До слова, у нього є і особистий інтерес в дострокових виборах, оскільки на даний момент за юристом закріплено прохідне 93 місце в списку "Слуги народу".
На засіданні Великої палати Конституційного суду Веніславський, по суті, наполягав на двох основних меседжах. За його твердженням коаліції в Раді не існує з 29 березня 2016 року, після того як спікер Андрій Парубій оголосив під стенограму про вихід з неї фракції "Радикальної партії". Веніславський вважає, що саме тих коаліціантів не можна було набирати з числа позафракційних депутатів, а персональний склад коаліції апарат Ради так і не надав. Також юрист наголошував на тому, що рішення про розпуск парламенту підтримує український народ.
"На численні запити до депутатів оприлюднити склад коаліції, ні разу позитивної відповіді не було. На сьогодні вони й самі не знають, який склад коаліції, тому що ця інформація відсутня. Вони додумують різні інсинуації про персональне членство. Володимир Гройсман жодного разу не сказав в сесійній залі, що міністрів йому запропонувала коаліція. Якщо коаліція не подавала кандидатур на посади міністрів прем'єр-міністру, то вона не виконувала своє конституційне призначення, значить, вона не існувала ", - пояснив юрист.
Судді влаштували Веніславському допит, який часом більше був схожий на іспит з конституційного права і політології. Чи не єдиною захисницею юриста виявилася новопризначена голова Конституційного суду Наталія Шаптала. Вона раз у раз намагалася заспокоїти колег, але вони продовжували в тому ж дусі.
Так, в ході розпитувань виявилося, що статті Основного закону, на який посилається Зеленський в своєму указі, не в повній мірі відповідають формальним причинам розпуску парламенту. Один із суддів також зазначив, що згідно з традицією західного права спочатку суди почали пояснювати мотивацію своїх рішень, а потім цей обов'язок з'явився і у чиновників. У той час як в команді Зеленського неодноразово стверджували, що він не повинен вказувати причини призначення дострокових виборів в своєму указі.
"У президента є право припинити повноваження парламенту на певних підставах. Але це не" хочу або не хочу ". Справа в тому, що у рішень глави держави є конституційні межі. Він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності і дотримання Конституції. Отже, в своїх рішеннях він пов'язаний Конституцією, а також інтересами держави і суспільства ", - зазначив суддя Микола Мельник.
Після цього у нього зав'язалася дискусія з Веніславський, на останній репліці якої суддя похитав головою, розвів руками і передав слово колегам.
- Який сенс для держави і суспільства припиняти повноваження реально діючого згідно з Конституцією парламенту? - запитав Мельник.
- Є зафіксований факт відсутності коаліції. Рівень довіри громадян до парламенту дуже низький. Фактично президент запропонував партіям, які апелюють до волі народу, піти на вибори і щоб народ вирішив, обрати чи цих депутатів знову, - говорив представник Зеленського.
- На підставі чого президент визначив рівень довіри до парламенту? - уточнив суддя.
- На підставі багатьох соціологічних досліджень. Але легітимна мета була припинити повноваження парламенту на тих підставах, які прямо передбачені Конституцією, - резюмував Веніславський.
Йому також згадали недавні інтерв'ю, в яких юрист заявляв, що відсутність коаліції це загальновідомий факт: "Загальновідомим фактом є те, що сталася Чорнобильська катастрофа. Його не потрібно доводити ні в суді, ні в Конституційному суді, ні де-небудь. Але те, є чи ні коаліція в парламенті, згідно з нормами Конституції, може сказати тільки, швидше за все Конституційний суд, шляхом цільового та системного тлумачення ряду норм Конституції ", - пояснив суддя Ігор Сліденко.
Виборча дилема
Конституційний суд має оголосити своє рішення протягом місяця - до 29 червня. Якщо воно буде на користь депутатів, то вибори 21 липня не відбудуться, і нинішній склад парламенту допрацює до осені. Однак на даний момент ситуація знаходиться в підвішеному стані. Наступні засідання КС будуть проходити в закритому режимі. Експерти відзначають, що судді можуть визначитися зі своєю позицією куди раніше дозволеного законом терміну.
"Я думаю, що воно точно буде швидше, - вважає професор права, співавтор Конституції України Віктор Мусіяка. - Вони собі визначають місяць. Це і було виявлене в законі про Конституційний суд. Але це не означає, що вони будуть тягнути. Якщо їм буде все зрозуміло, якщо вони повністю аргументують своє рішення, винесуть його - то навіщо чекати? вони оголосять його раніше. Тим більше, вони усвідомлюють, що вже йде виборчий процес і його потрібно або зупиняти, або сказати, що він може тривати ".
Але є і компромісне рішення, обговорюване серед суддів КС, яке може відкласти дострокові вибори до кінця серпня, розповідає РБК-Україна один з "важковаговиків" у колишній правлячій коаліції.
"Один з варіантів - це судді визнають, що указ про розпуск був передчасним, оскільки потрібно було дотримати термін в тридцять днів для формування нової коаліції після виходу" Народного фронту "17 травня і рекомендувати президенту перенести дату виборів c урахуванням цього терміну, плюс шістдесят днів на кампанію. Виходить, що в такому разі дострокові вибори пройдуть приблизно в кінці серпні ", - пояснює джерело.
У той же час Мусіяка стверджує, що рішення суду може містити лише висновок про те, чи відповідає указ Основному закону - без будь-якої рекомендаційної частини.
"Якщо Конституційний суд визнає, що указ неконституційний, то запропонувати внести зміни в указ або доповнити його - таке в рішенні не передбачено. Але навіть якщо хтось вважає, що президент може якось відкоригувати цей указ - то це вже буде в рамках останніх шести місяців повноважень Ради, відлік яких починається з 27 травня. з цієї дати він все одно вже не може розпустити парламент ", - зазначає конституціоналіст.
В такому випадку вибори відбудуться 27 жовтня 2019 року. Питання лише в тому - чи захочуть судді йти наперекір чинному президентові, який має високий рівень підтримки, і вплутуватися в політику.
"Тут є як плюси, так і мінуси. Якщо дострокових виборів не буде, можливо, ми не проведемо стільки депутатів, скільки, якби вибори відбулися в липні. Але, з іншого боку, можна буде" перевести стрілки "на парламент і дорікати депутатів в тому, як вони до останнього тримаються за свої мандати ", - пояснило джерело в оточенні Зеленського.
За матеріалами daily.rbc.ua
