Як КСУ вирішував долю парламенту та дострокових виборів

Радикальна конфронтація

11 червня 2019 року Конституційний суд України почав розглядати указ президента Володимира Зеленського про розпуск парламенту та про призначення дострокових виборів. Нещодавно 62 народних депутата від "Народного фронту" і "Радикальної партії" звернулися до суду з проханням визнати даний указ неконституційним. Рішення по цій справі повинні прийняти 17 суддів КС до 29 червня, оскільки клопотання визнано невідкладним і розглядається в усній формі. Засідання будуть закритими до винесення вердикту, тільки на першому з них дозволили бути присутнім пресі.

До початку засідання до Конституційного суду прибув Володимир Зеленський. Свою промову він розпочав з жарту, який суспільство вже мало змогу почути у відеозверненні президента у соцмережах: - «…чи не вперше в історії глава держави приїхав на запрошення суддів, а не викликав їх до себе». Колегія на ці слова не відреагувала, після чого Зеленський запевнив суддів у своїй повазі та пообіцяв залишити засідання після промови, щоб його присутність не сприймалося як спроба тиску на процес.

"Не мені розповідати вам, що таке дух і буква закону. Я впевнений, що рішення про розпуск Верховної ради відповідає обом цим критеріям. Громадяни не просто не вірять Раді, рейтинг довіри - чотири відсотки. Народ України аплодує рішенням про розпуск Верховної ради. Люди впевнені, що оспорювання цього рішення, - просто спроба народних депутатів на кілька місяців утриматися в своїх кріслах, недоторканність і можливість збагачуватися. Зараз суспільство дуже уважно стежить за цією справою, ви точно все про це знаєте і, думаю, приймете справедливе рішення, за яке нам всім не буде соромно ", - зазначив він.

Позицію депутатського корпусу представляли "фронтовики" Андрій Тетерук і Ігор Алексєєв, від "радикалів" в засіданні брав участь Олег Купрієнко. Вони запевнили, що у президента не було підстав розпускати парламент, оскільки коаліція розпалася лише 17 травня 2019 року після виходу з неї "Народного фронту". Згідно з Конституцією, з цього моменту у депутатів є місяць на консультації і формування нової коаліції. По закінченню цього строку розпустити Раду вже неможливо, адже залишається менше шести місяців до закінчення її повноважень.

"Глава держави повинен захищати Основний закон і ставити інтереси держави вище будь-яких політичних рейтингів. Цей указ не відповідає Конституції. Правильний крок, гідний найвищого рівня державного діяча, яким є президент України - це скасування цього указу. Зміна Верховної ради при будь-яких обставинах відбудеться 27 жовтня 2019 року, як і передбачено Конституцією України ", - заявив нардеп Ігор Алексєєв.

Депутат Олег Купрієнко ("Радикальна партія") в Конституційному суді говорив метафорами, наводив приклади з особистого життя, іноді його аргументи суперечили одне одному, що викликало усмішку у слухачів, а після того, як "радикал" назвав Уляну Супрун виконуючою обов'язки міністра оборони, в залі почулися смішки. При цьому закликав присутніх керуватися законом, а не емоціями. Нагадав, що в інавгураційній промові Президент Зеленський заявив про розпуск ВРУ, бо «люди цього вимагають», та заявив, що йдеться про політтехнології, оскільки на піку популярності очільник держави хоче створити у Раді свою «кишенькову» більшість.

«От і вся доцільність. Що, парламент не працював? Законів не приймав? На роботу не ходили? Так, не всі ходили, коли виносили закон про мову, де було 4 тисячі поправок, і не було жодного сенсу сидіти народним депутатам, які до цих поправок жодного стосунку не мали… Але ми виконуємо свою роботу – приймаємо закони», – заявив нардеп Купрієнко.

У 2014-му році парламентську коаліцію сформували 302 народні депутати. Після того, як з неї вийшли фракції «Радикальної партії Олега Ляшка», «Батьківщини» та «Самопомочі», все рівно там залишилась парламентська більшість. Відтак, указ Володимира Зеленського про розпуск парламенту – неконституційний. Про це під час засідання конституційного суду, яке транслював телеканал ZIK, заявив народний депутат України Олег Купрієнко. Він наголосив, що коаліція була сформована 27 листопада 2014 року. У неї ввійшли 302 народні депутати.

«Це була конституційна більшість, здавалось ми б звернули гори, та ні. Спочатку вийшла фракція «Радикальної партії Олега Ляшка», до якої маю честь належати, потім – «Батьківщина» і «Самопоміч». Простий математичний підрахунок – нас 21, у «Батьківщини» – 22, у «Самопомочі» – 25. Відтак 302 мінус три цифри виходить 234. Це ніяк не 225», – розповів Купрієнко.

Він наголосив, що Рада працювала, робились політичні заяви, йшла боротьба із провладною коаліцією.

«Однак, де-юре і де-факто, вона була – верховна Рада працювала», – підкреслив нардеп.

Водночас Купрієнко зауважив: в указі президента про розпуск парламенту не вказано жодної мотивації чи правового обґрунтування. Там є посилання на статті Конституції, однак не пояснено, коли саме не стало коаліції.

Час парадоксів

На захист президентського указу в судді Зеленський призначив фахівця з конституційного права харків’янина Федора Веніславський. До слова, у нього є і особистий інтерес в дострокових виборах, оскільки на даний момент за юристом закріплено прохідне 93 місце в списку "Слуги народу".

На засіданні Великої палати Конституційного суду Веніславський, по суті, наполягав на двох основних меседжах. За його твердженням коаліції в Раді не існує з 29 березня 2016 року, після того як спікер Андрій Парубій оголосив під стенограму про вихід з неї фракції "Радикальної партії". Веніславський вважає, що саме тих коаліціантів не можна було набирати з числа позафракційних депутатів, а персональний склад коаліції апарат Ради так і не надав. Також юрист наголошував на тому, що рішення про розпуск парламенту підтримує український народ.

"На численні запити до депутатів оприлюднити склад коаліції, ні разу позитивної відповіді не було. На сьогодні вони й самі не знають, який склад коаліції, тому що ця інформація відсутня. Вони додумують різні інсинуації про персональне членство. Володимир Гройсман жодного разу не сказав в сесійній залі, що міністрів йому запропонувала коаліція. Якщо коаліція не подавала кандидатур на посади міністрів прем'єр-міністру, то вона не виконувала своє конституційне призначення, значить, вона не існувала ", - пояснив юрист.

Судді влаштували Веніславському допит, який часом більше був схожий на іспит з конституційного права і політології. Чи не єдиною захисницею юриста виявилася новопризначена голова Конституційного суду Наталія Шаптала. Вона раз у раз намагалася заспокоїти колег, але вони продовжували в тому ж дусі.

Так, в ході розпитувань виявилося, що статті Основного закону, на який посилається Зеленський в своєму указі, не в повній мірі відповідають формальним причинам розпуску парламенту. Один із суддів також зазначив, що згідно з традицією західного права спочатку суди почали пояснювати мотивацію своїх рішень, а потім цей обов'язок з'явився і у чиновників. У той час як в команді Зеленського неодноразово стверджували, що він не повинен вказувати причини призначення дострокових виборів в своєму указі.

"У президента є право припинити повноваження парламенту на певних підставах. Але це не" хочу або не хочу ". Справа в тому, що у рішень глави держави є конституційні межі. Він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності і дотримання Конституції. Отже, в своїх рішеннях він пов'язаний Конституцією, а також інтересами держави і суспільства ", - зазначив суддя Микола Мельник.

Після цього у нього зав'язалася дискусія з Веніславський, на останній репліці якої суддя похитав головою, розвів руками і передав слово колегам.

- Який сенс для держави і суспільства припиняти повноваження реально діючого згідно з Конституцією парламенту? - запитав Мельник.

- Є зафіксований факт відсутності коаліції. Рівень довіри громадян до парламенту дуже низький. Фактично президент запропонував партіям, які апелюють до волі народу, піти на вибори і щоб народ вирішив, обрати чи цих депутатів знову, - говорив представник Зеленського.

- На підставі чого президент визначив рівень довіри до парламенту? - уточнив суддя.

- На підставі багатьох соціологічних досліджень. Але легітимна мета була припинити повноваження парламенту на тих підставах, які прямо передбачені Конституцією, - резюмував Веніславський.

Йому також згадали недавні інтерв'ю, в яких юрист заявляв, що відсутність коаліції це загальновідомий факт: "Загальновідомим фактом є те, що сталася Чорнобильська катастрофа. Його не потрібно доводити ні в суді, ні в Конституційному суді, ні де-небудь. Але те, є чи ні коаліція в парламенті, згідно з нормами Конституції, може сказати тільки, швидше за все Конституційний суд, шляхом цільового та системного тлумачення ряду норм Конституції ", - пояснив суддя Ігор Сліденко.

Виборча дилема

Конституційний суд має оголосити своє рішення протягом місяця - до 29 червня. Якщо воно буде на користь депутатів, то вибори 21 липня не відбудуться, і нинішній склад парламенту допрацює до осені. Однак на даний момент ситуація знаходиться в підвішеному стані. Наступні засідання КС будуть проходити в закритому режимі. Експерти відзначають, що судді можуть визначитися зі своєю позицією куди раніше дозволеного законом терміну.

"Я думаю, що воно точно буде швидше, - вважає професор права, співавтор Конституції України Віктор Мусіяка. - Вони собі визначають місяць. Це і було виявлене в законі про Конституційний суд. Але це не означає, що вони будуть тягнути. Якщо їм буде все зрозуміло, якщо вони повністю аргументують своє рішення, винесуть його - то навіщо чекати? вони оголосять його раніше. Тим більше, вони усвідомлюють, що вже йде виборчий процес і його потрібно або зупиняти, або сказати, що він може тривати ".

Але є і компромісне рішення, обговорюване серед суддів КС, яке може відкласти дострокові вибори до кінця серпня, розповідає РБК-Україна один з "важковаговиків" у колишній правлячій коаліції.

"Один з варіантів - це судді визнають, що указ про розпуск був передчасним, оскільки потрібно було дотримати термін в тридцять днів для формування нової коаліції після виходу" Народного фронту "17 травня і рекомендувати президенту перенести дату виборів c урахуванням цього терміну, плюс шістдесят днів на кампанію. Виходить, що в такому разі дострокові вибори пройдуть приблизно в кінці серпні ", - пояснює джерело.

У той же час Мусіяка стверджує, що рішення суду може містити лише висновок про те, чи відповідає указ Основному закону - без будь-якої рекомендаційної частини.

"Якщо Конституційний суд визнає, що указ неконституційний, то запропонувати внести зміни в указ або доповнити його - таке в рішенні не передбачено. Але навіть якщо хтось вважає, що президент може якось відкоригувати цей указ - то це вже буде в рамках останніх шести місяців повноважень Ради, відлік яких починається з 27 травня. з цієї дати він все одно вже не може розпустити парламент ", - зазначає конституціоналіст.

В такому випадку вибори відбудуться 27 жовтня 2019 року. Питання лише в тому - чи захочуть судді йти наперекір чинному президентові, який має високий рівень підтримки, і вплутуватися в політику.

"Тут є як плюси, так і мінуси. Якщо дострокових виборів не буде, можливо, ми не проведемо стільки депутатів, скільки, якби вибори відбулися в липні. Але, з іншого боку, можна буде" перевести стрілки "на парламент і дорікати депутатів в тому, як вони до останнього тримаються за свої мандати ", - пояснило джерело в оточенні Зеленського.

За матеріалами daily.rbc.ua