Нещодавно відбулась гучна справа, під час проведення якої поліція допитала двоюрідного брата підозрюваного. Вони не повідомили чоловіка про те, що він може не давати свідчень проти себе чи члена родини. На цій підставі чоловік вимагає визнати цей допит недійсним. Та от слідчі з ним не згодні. Так хто ж в цій ситуації правий? Пояснив Верховний Суд України.
Судом України було визнано винним та засуджено чоловіка, який скоїв вбивство з метою забезпечення себе матеріальними благами. Наразі він змушений відбувати покарання в тюрмі. З чим, як виявилось, він взагалі не згоден. Адже за його словами він наразі залишився у в’язниці та без майна через слідчих. Адже ті не повідомили свідку його права.
В Законі України існує стаття, згідно з якою особа не несе відповідальності за відмову давати свідчення або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Це прописано у 63 статті конституції України.
Але перш ніж подавати заяву до суду та намагатись визнати вирок недійсним, чоловік забув переглянути, хто саме входить в коло цих близьких осіб. Згідно з Законом України та, як це зазначено у 1. ч. 1 статті, в коло “близьких осіб” входять: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабабуся, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун або піклувальник, особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Тож як ви бачите, двоюрідний брат не є родичем першої черги. Тож слідчі мали повне право не попереджати його про право зберігати мовчання і не свідчити проти свого двоюрідного брата. А всі інші права йому зачитали. Тож Верховний Суд України відхилив його скаргу.
