Не менше 200 метрів: суд заборонив дочці-кривдниці наближатися до матері
Домашнє насильство – проблема, з якою не легко ділитися з оточуючими, тим паче просити про допомогу чи звертатися до правоохоронних органів, адже кривдником може бути найрідніша людина. Однак замовчування лише ускладнює ситуацію, з кожним разом кривдник поводитиме себе все гірше і наслідки мовчання можуть бути занадто дорогі.
«Не відчуваю себе в безпеці навіть у власному домі, а присутність поруч доньки лякає, адже це означає образи, погрози та фізичне насильство», - так розпочала свою історію жінка, яка звернулась до юристів системи БПД Миколаївщини за допомогою в отриманні обмежувального припису відносно доньки-кривдниці.
Як розповіла клієнтка, вона тривалий час потерпала від домашнього насильства зі сторони доньки. Образи, крики, погрози і, навіть, побиття – це стало буденністю. Вона довго терпіла таке відношення до себе, однак з кожним разом все ставало гірше і дії кривдниці вже змушували викликати поліцію, щоб захистити своє життя. Поліцейські складали протоколи про адміністративні правопорушення щодо вчинення домашнього насильства в сім`ї, крім цього було винесено терміновий заборонний припис із забороною в будь-який спосіб контактувати з постраждалою. Однак донька все одно не залишала мати у спокої, постійно погрожувала їй, через що остання не мала змоги спокійно знаходитися в себе вдома.
Вивчивши ситуацію в.о. начальника Очаківського бюро правової допомоги Лілія Таворська роз’яснила правові варіанти як діяти у вказаній ситуації та склала до суду заяву про видачу обмежувального припису.
За результатом розгляду справи суд прийняв рішення про видачу обмежувального припису строком на шість місяців, яким визначено заходи тимчасового обмеження прав кривдника, а саме: заборонено наближатися до місця проживання постраждалої ближче ніж на 200 метрів та у будь-який спосіб контактувати з нею, особисто чи через інших осіб.
Детальніше з рішенням суду можна ознайомитись за посиланням https://bit.ly/3qOjJ7a
Що таке обмежувальний припис та як його отримати розповідає в.о. начальника Очаківського бюро правової допомоги Лілія Таворська
Обмежувальний припис стосовно кривдника є одним зі спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, який спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи. Він передбачає тимчасове обмеження прав кривдника або покладання на нього обов’язків.
Обмежувальний припис передбачає для кривдника:
- заборону перебувати у в місці спільного проживання (перебування);
- усунення перешкод у користування майном потерпілою особою;
- обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
- заборону наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць відвідування постраждалої особи;
- заборону особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, переслідувати її, спілкуватися з нею;
- заборону вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою.
Строк дії обмежувального припису?
Обмежувальний припис підлягає негайному виконанню та видається на строк від одного до шести місяців, а також може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців
Порядок отримання обмежувального припису?
Рішення про видачу обмежувального припису приймається судом за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства.
Право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають:
1) постраждала особа або її представник;
2) у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування;
3) у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи - опікун, орган опіки та піклування.
Справа про видачу судового наказу розглядається не пізніше 72 годин після надходження заяви до суду.
Судові витрати у справах про видачу обмежувального припису не сплачуються.
Чи є відповідальність за невиконання заходів передбачених обмежувальним приписом?
Умисне невиконання обмежувальних приписів особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років. Така санкція передбачена статтею 3901 Кримінального кодексу України.