Керівник Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кирило Міненко прокоментував проєкт закону про адміністративну процедуру.
Україна вже понад 20 років йде до ухвалення закону про адміністративну процедуру. До цього часу не існує чіткого юридичного механізму, який регулював би відносини органів влади з громадянами. Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав рішення про впровадження єдиних, прозорих та зрозумілих правил взаємодії між державою – проєкт закону про адміністративну процедуру та рекомендував його до прийняття у другому читанні. Також законопроект отримав схвальний висновок від Програми підтримки вдосконалення врядування та менеджменту (SIGMA) як такий, що відповідає принципам державного управління та є всеохопним, добре структурованим та збалансованим із точки зору рівня деталізації. Законопроект містить ґрунтовний набір основних принципів, які мають спрямовувати адміністративні процедури в усіх сферах.
Цей законопроект – єдині чіткі та зрозумілі правила дій при прийнятті рішення органу влади про права та обов’язки фізичних та юридичних осіб. Адже взаємовідносини громадян з держорганами мають бути зрозумілими та передбачуваними. Україна повинна нарешті гармонізувати своє законодавство з європейським правовим простором. І не лише, щоб виконати свої зобов’язання перед західними партнерами, але й заради захисту передусім своїх громадян, які щодня стикаються з послугами від держави.
Одне з ключових місць у комплексному розумінні суті адміністративної процедури посідають принципи, за якими вона здійснюється – верховенства права, рівності перед законом, обґрунтованості та визначеності, неупередженості адміністративного органу тощо. Ці принципи були наповнені конкретними правовими механізмами та зведені в єдиний закон, спростивши таким чином сприйняття правил гри для всіх учасників адміністративної процедури.
Що передбачає законопроект?
Цим проєктом закону визначено суб’єктний склад адміністративного провадження, правовий статус адміністративного органу, склад та правовий статус учасників адміністративного провадження та осіб, які сприяють розгляду адміністративної справи.
Крім того, проєктом закону встановлюється:
• Об’єднання державних послуг за життєвими подіями.
• Оформлення результатів надання адмінпослуг у машинозчитуваному форматі.
• Отримання не лише результату послуги, але й інформації про способи, строки та порядок оскарження.
• Спрощення процесу замовлення та оскарження державних послуг.
• Визначення суб’єктом розгляду скарги адміністративний орган вищого рівня, а також комісію, утворену адміністративним органом для розгляду скарг.
• Розроблення порядку відкликання або визнання акта недійсним.
• Надання можливості перегляду адміністративного акта за нововиявленими обставинами.
• Розроблення порядку виконання адміністративного акта, порядку обчислення строків в адміністративному провадженні та встановлення строків вирішення (перегляду) справи.
Важливим є і те, що закон про адміністративну процедуру є фундаментом для діджиталізації. Усе це заради того, аби людям було зручно і взаємодія з органами державної влади не викликала стресу. І, що не менш важливо, коштувала б платникам податків зрозумілих та помірних грошей.
Законопроект про адміністративну процедуру у першому читанні підтримали 290 народних депутатів. Сподіваюся, що депутати підтримають цей законопроект і в другому читанні, бо якими б не були погляди, у чому б вони не різнилися – порядок та єдині правила потрібні всім.
