Пандемія вдарила не тільки по економіці України, а й по освітній частині. Діти більшість матеріалу під час карантину проходять дома за допомогою онлайн зав’язку з вчителями. Рівень освіти майбутнього покоління буде напряму впливати на економічне становище країни та її зайнятість. Краще освічені люди мають більшу зарплату, активніше залучені до політичних та соціальних подій, й загалом мають кращу якість життя.
В Україні освіту здобувають зазвичай в публічних закладах навчання, але з початком пандемії система була вимушена змінюватись. Стаття 53 Конституції України та Закон України «Про освіту» передбачає надання освіти усім, незалежно від місця проживання, умов, стану здоров’я дитина повинна отримати доступ до знань й навчатися. У квітні 2020 року вже 193 країни позакривали майже усі школи, в яких налічується 90% населення учнів та студентів. В Україні дійшли висновку закрити більшу частину навчальних закладів вже 12 березня 2020 року після першої жертви від коронавірусу. Спочатку закривали навчальні заклади на деякий час, але завершення навчального року відбулося у дистанційному режимі. МОН попри карантин рекомендував завершити навчальний рік як завжди до 1 липня, але учням дев’ятих класів вирішили скасувати ДПА. Учням 11 класів, які мали здавати ЗНО могли зарахувати отримані бали за незалежне оцінювання як і за ДПА. ЗНО відбулося з новими карантинними обмеження, а пробне оцінювання у 2020 році скасовували взагалі.
Згодом міста були розподілені на епідеміологічні зони, тому відповідальність того чи йти школам на дистанційне навчання лягала на місцеву владу. У зелених зонах влада вирішила залишити навчання без змін, а в червоних усі до одного навчалися дома. Були випадки, коли у школі один учень або вчитель захворіли на ковід й на двотижневий карантин йшла уся школа. Можна помітити відмінність у тактиці влади взимку й восени. На початку, коли хворих була менша кількість, то влада одразу закрила усі школи, садки та університети. Натомість восени, коли був помітний пік зараження переведення на дистанційне навчання відтягувалося до останнього.
МОН у березні надіслало до шкіл листа, де дозволялося педагогічній раді прийняти рішення самостійно чи йти на дистанційне навчання. Однак, не дало алгоритм дій для викладачів, які зіштовхнулися з повноцінно дистанційним форматом навчання вперше. Навчальний рік 2020-2021 розпочався з рекомендацій МОН про дотримання санітарних й карантинних умов. Перед навчальним роком було рекомендовано практичні проводити очно, а теоретичну частину вичитувати дистанційно. Й тільки 16 жовтня після скарг багатьох батьків на дистанційне навчання були випущенні МОН рекомендації щодо проведення дистанційних уроків. Був упущений майже місяць навчання у дітей. Викладачі й нині потребують роз’яснень, тому що кожна вікова категорія й предмет має свої нюанси.
Протягом першого карантину місцевим бюджетом забезпечували школи засобами власної безпеки, але конкретну суму МОН не називали. Було пораховано приблизну суму, яка потрібна лише на щоденні маски для вчителів – це понад 10 мільйонів гривень. Батьки дітей відправляли в школу з масками за свій рахунок. На засоби для протидії з інфекцією в школах коштів з коронавірусного бюджету не виділялося й МОН їх не просило, а натомість кошти на додаткові витрати були взяті з освітньої субвенції. У розпорядженні бюджету на 2021 рік було виділено 1 млрд гривень на боротьбу з коронавірусом в освітніх закладах. Опитувані учні кажуть, що частіше вчитель скидав параграфи на самостійне опрацювання, ніж проводили онлайн зустрічі.
