Через вторгнення російської федерації Україна зазнала найбільших втрат, зокрема в економіці, за 31 рік своєї незалежності. Валовий внутрішній продукт та товарообіг скоротились майже на третину, порівняно з минулим роком.
Але війна не завадила Україні наростити свій експорт в Європу. Все завдяки лібералізації [пом'якшення державного тиску на різні сфери суспільного життя] торгівлі з країнами Євросоюзу. У травні 2022 року Рада Європейського Союзу скасувала антидемпінгові мита та тарифні квоти для українських товарів на один рік, а в лютому 2023 року Єврокомісія запропонувала продовжити скасування мит для України на ще один рік. Ухваленим рішенням скористались немала кількість українських компаній. Деякі з них відкрили для себе європейський ринок, а інші — розширили експорт.
Доступ до нових ринків
Агропромисловий холдинг "Астарту" — одна з тих компаній, що розширили експорт до країн Євросоюзу.
"Зокрема, цукор ми експортували і до тимчасової лібералізації ринку. Але тоді було встановлено квоту, згідно з якою Україна могла експортувати до ЄС не більше 21 тис. тонн цукру на рік", — розповідає для Deutsche Welle (DW) комерційний директор "Астарти" В'ячеслав Чук.
За його словами, від липня 2022 до лютого 2023 року Україна експортувала вже 180 тис. тонн цукру.
Прикладом компанії, яка до повномасштабного вторгнення росії європейський ринок навіть не розглядала, є "ТД Біола", що виробляє соки та безалкогольні напої.
"Справа в тому, що ми не могли конкурувати з місцевими виробниками через мита та витрати на логістику", — пояснює голова відділу експортного продажу Анастасія Шубіна.
Проте українська компанія експортувала свою продукцію до нинішнього партнера росії по злочинах — Білорусі.
"Але після 24 лютого ми повністю припинили будь-яку співпрацю з нею. Важко повірити, але минулого року дуже багато запитів надходило з Росії. Звичайно, ми відмовляли" — додала Шубіна.
Це наштовхнуло "ТД Біола" до пошуку нових ринків і лібералізація торгівлі з ЄС допомогла розв'язати це питання, відкривши вікно нових можливостей розвивати свій бізнес в Польщі та Великобританії. Крім того, компанія веде переговори про продаж до Словаччини, Естонії та Литви.
Звичайно що вони не єдині, хто скористався такою можливістю. Міністерство економіки України повідомило DW, що у 2022 році кількість українських компаній на європейському ринку зросла до 17 тисяч [у 2021 йшлось про більш ніж 14 тис. компаній].
Таким чином ЄС став найбільшим торговим партнером для України. Експорт до країн Євросоюзу виріс на 4%, що дорівнює $28 млрд. Як повідомляє DW, найчастіше вивозилася продукція агропромислового комплексу та харчової промисловості, металургійного комплексу, а також мінеральні продукти. Таким чином на країни ЄС, зокрема Польщі, Румунії, Угорщини, Німеччини, Італії та Іспанії. припало близько 63% українського експорту.
Але через війну цей відсоток скоротився в рази: у 2022 році він становив понад 44 млрд доларів, що на 35% менше, ніж у 2021-му.
"Через війну загальний експорт все одно впав, але якби не лібералізація торгівлі з ЄС, то падіння було б ще більшим", — підкреслила керівник проєктів Центру аналітики міжнародної торгівлі KSE Institute Світлана Таран.
На її думку, зовнішня торгівля для України особливо важлива, оскільки це джерело валютної виручки, що дає можливість підтримувати курс гривні та забезпечує надходження до бюджету.
Саме тому ще з 2021 року МЗС України створило спеціальну міжнародну платформу Nazovni, щоб підтримувати українських експортерів. ЇЇ головна мета — знайти для компаній з України потенційних партнерів, отримати консультацію щодо особливостей роботи у конкретній країні, взяти участь у ярмарках.
"Ми зверталися до Nazovni, і вони допомагали контактами. Завдяки цьому зараз ведемо переговори з литовською дистриб'юторською компанією. Також ми працюємо з "Офісом розвитку підприємництва та експорту", — сказала Шубіна з "ТД Біола".
Вона додала, що проблем з адаптацією до європейських ринків не було.
"У нас все виробництво працює згідно зі стандартами ЄС. Єдиний нюанс - не вистачає місця на етикетці для різних мов. Адже обов'язково Необхідно вказувати інформацію про продукт мовою країни, куди поставляєш. І що більше країн, то більше мов" — підкреслює Анастасія Шубіна.
