Із метою побудови конструктивного діалогу між державою та бізнесом, Державна податкова служба розпочала інформаційно-роз’яснювальну кампанію з питань, пов’язаних із Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813).
Мета імплементації норм Закону № 3813 – ефективне запровадження особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
У фокусі – забезпечення рівних умов для всіх платників податків, прозорість процесів адміністрування, забезпечення справедливості та уникнення корупційних ризиків.
Законом № 3813, зокрема, передбачено:
1) розширення змісту поняття «податковий ризик» та запровадження терміна «комплаєнс (управління податковими ризиками)»;
2) запровадження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, які користуватимуться низкою переваг у податковому адмініструванні під час воєнного стану;
3) щоквартальне включення юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв з урахуванням системи оподаткування (зокрема, вимоги до рівня сплати податків, вимоги до рівня нарахування заробітної плати тощо), що визначатиметься автоматично, до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік);
4) ведення Переліку забезпечуватиме Державна податкова служба України, а інформацію про включення до нього платник податків отримуватиме через електронний кабінет;
5) щоквартальна публікація Державною податковою службою України на своєму вебпорталі середніх показників критеріїв, які передбачені Законом № 3813;
6) отримання платниками, які не досягли середніх показників критеріїв, такої аналітичної інформації через електронний кабінет;
7) отримання платниками податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, включених до Переліку, таких переваг:
мораторій на документальні перевірки, крім деяких видів;
скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування – 5 календарних днів;
отримання індивідуальних податкових консультацій протягом 5 календарних днів;
закріплення за платником податків комплаєнс-менеджера, з яким платник зможе взаємодіяти, зокрема з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції;
право платника податків на свій запит у п’ятиденний строк отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.
Закон передбачає створення посади «комплаєнс-менеджера» – посадової особи податкового органу, яка буде відповідальна за взаємодію з платниками податків.
Основні завдання комплаєнс-менеджера:
передбачення податкових ризиків: аналіз фінансової діяльності підприємств для виявлення потенційних податкових ризиків;
запобігання порушенням: розроблення рекомендацій і проведення консультацій із метою запобігання можливим порушенням податкового законодавства;
мінімізація ризиків: розроблення стратегій для мінімізації існуючих податкових ризиків;
консультації та підтримка: надання індивідуальних консультацій підприємствам щодо податкових питань.
Щокварталу податкові органи за використання ІТ-забезпечення формуватимуть перелік підприємств, які відповідають наступним вимогам:
відсутність рішення про ризиковість: підприємство не повинно належати до категорії ризикових платників податків;
відсутність порушень строків розрахунків: протягом року не повинно бути порушень граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;
відсутність податкового боргу: борг підприємства не повинен перевищувати 51 тис. грн, якщо з моменту його виникнення пройшло більше 30 днів;
подання звітності: відсутність порушень у поданні звітності та/або документів, зокрема за КІК і фінансовою звітністю;
сплата ЄСВ: відсутність заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску;
відсутність санкцій: підприємство та його бенефіціари не повинні підпадати під санкції, передбачені Законом України «Про санкції»;
фінансова стабільність: відсутність порушеного провадження у справі про неплатоспроможність юридичної особи або фізичної особи – підприємця;
юридичний статус: відсутність процедури із припинення суб’єкта господарювання;
зв’язки з країнами-агресорами: відсутність у підприємства та/або його засновників (учасників) / кінцевих бенефіціарних власників громадянства або місцезнаходження країни-агресора (рф та рб), за винятком громадян, які отримали статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року;
стабільність діяльності: відсутність змін основного виду економічної діяльності в Єдиному державному реєстрі (ЄДР) протягом останніх 12 календарних місяців.
