За словами Першого віцепрем'єр-міністра Україна - Міністра економіки України Юлії Свириденко, за рік з моменту відновлення приватизації у вересні минулого року було проведено понад 400 аукціонів та залучено до державного бюджету понад 3,8 млрд гривень.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки України.
«Попри повномасштабну війну з рф минулого року було вирішено відновити приватизацію. І зараз ми бачимо, що це було абсолютно вірне рішення. Адже основна мета приватизації - економічне зростання. На занедбані виробництва приходять нові власники та вкладають кошти в їхнє оновлення - підприємці запускають нові виробництва, створюють робочі місця, налагоджують переробку продукції та виходять на зовнішні ринки. Ми бачимо, що, попри війну, бізнес готовий інвестувати в українську економіку», — заявила Міністр економіки України.
За 2023 рік майже 400 підприємців купили у держави занедбані об’єкти. 73% з них — коштують до 1 млн грн. Тобто саме малий бізнес отримує виробничі майданчики, місця для релокації тощо.
У Мінеокономіки наголошують, що приватизаційні конкурси зараз проводяться через державну систему онлайн продажів Прозорро.Продажі, що підвищує конкуренцію серед покупців. Наразі середня кількість учасників в аукціонах, тобто підприємців, що змагалися за один об’єкт, — 5. Раніше було 2,3, тож конкуренція виросла більш ніж удвічі.
Окрім цього, за минулий рік було укладено понад 1700 договорів оренди державних об'єктів і отримано від цього понад 600 млн грн.
За рік суми, які держава щомісяця отримує від оренди державної власності, потроїлись. Так, за даними Фонду Державного майна України (ФДМУ) щомісячний дохід від оренди станом на липень 2023 року досягає 70 млн грн, тоді як в липні 2022-го надходження складали 21 млн грн.
Також за цей час понад 600 тис. м2 нерухомості, тобто еквівалент 30 готелів, виділили на розміщення Сил оборони.
Згідно з даними ФДМУ, ТОП-5 найдорожчих об’єктів принесли у держбюджет 1,1 млрд гривень.
Найдорожчі об’єкти приватизації виглядають наступним чином:
1. Готель Ермітаж – 311 млн гривень;
2. Укроборонресурси – 211 млн гривень;
3. Рівнеторф – 205 млн гривень;
4. Порт Усть-Дунайськ – 201 млн гривень;
5. Львівський ювелірний завод – 185 млн гривень.
Нагадаємо, що раніше Міністерство економіки зазначало, що місцеві громади фінансуватимуть державну грантову програму, що стимулює розвиток переробних підприємств. У Львові міська влада виділила 17 млн грн на компенсації бізнесменам, які створюють переробні підприємства.
В умовах грантової програми держава повинна покрити половину вартості обладнання для переробки, але не більше 8 мільйонів гривень. Щоб отримати максимальну суму гранту підприємець зобов’язаний створити 25 робочих місць. У Львові місто бере на себе покриття ще до чверті суми інвестицій, але не більше 2 мільйонів гривень. Один з найпопулярніших напрямків для грантової підтримки підприємців є агропереробка.
Також Мінекономіки повідомляло, яку допомогу пропонує Уряд для ветеранів. Серед них: фінансова підтримка, навчання та доступне житло.
Уряд працює над тим, щоб українські захисники та захисниці могли відновити втрачений бізнес чи розпочати власну справу з нуля, опанувати нові професії та отримати власне житло. В Україні існує багато урядових та громадських ініціатив, спрямованих на допомогу ветеранам повернутися до гідного життя після фронту, зазначила Перший віцепрем’єр-міністр України - Міністр економіки України Юлія Свириденко під час виступу на VI Міжнародному ветеранському форумі «Україна. Захисники. Майбутнє» 22 серпня.
