Після повномасштабного вторгнення Китай почав будувати все тісніші відносини з державою-терористкою, що ставить під сумнів майбутнє партнерство Пекіну та Києва. За словами заступника міністра закордонних справ України Андрія Мельника, позиція КНР стала «все менш і менш прийнятною». Про це Мельник сказав під час панельної дискусії з питань зовнішньої політики, що проходила у січні у Києві.
Стратегічне партнерство між Китаєм та Україною підтримується з 2011 року. Це зумовило розквіт відносин між двома країнами, зокрема у сферах торгівлі та оборони. На сьогодні Китай є великим імпортером українського зерна та кукурудзи. Ба більше Україна є великим постачальником зброї до Пекіну. Власне, перший авіаносець Китаю «Ляонін» — судно радянського зразка, будівництво якого КНР завершив, придбавши його саме з України.
Але 9 років війни та рік повномасштабного вторгнення підштовхнув Київ переглянути двосторонні відносини з Китаєм.
«Безмежне» партнерство росії та Китаю
На політичному рівні офіційної підтримки у цій війні росія не отримала від Пекіну. Але це не завадило КНР продовжити зміцнювати зв‘язки з москвою, використовуючи всі ресурси росії для своїх потреб. Тоді як США та Євросоюз намагаються ізолювати країну-терористку.
Про постійний контакт між Пекіном та москвою свідчить зустріч першого заступника глави МЗС Китаю Ма Чжаосюй із міністром закордонних справ росії сергієм лавровим, яка відбулась 2 лютого. Тоді китайський дипломат заявив, що їхня ціль — розвивати двосторонні відносини з росією.
В кінці січня російські ЗМІ повідомляли, що весною до москви завітає голова КНР Сі Цзіньпін. Точної дати візиту Пекін не зазначав, але як заявило міністерство закордонних справ росії, візит Сі стане «центральною подією у двосторонніх відносинах у 2023 році». Про це повідомило агенство ТАРС.
У той же час український експерт в Інституті досліджень національної оборони та безпеки на Тайвані (INDSR) Юрій Пойта зазначає, що обговорення про зміну відносин з Пекіном, які весь час велись в Києві, поступово перейшли від українських аналітичних центрів і коментарів ЗМІ до міністерства закордонних справ. Так, наприклад, під час січневої панельної дискусії в місті Київ заступник міністра закордонних справ України Андрій Мельник наголосив, що позиція Пекіну щодо війни, спричиненою росією, не може залишатись «нейтральною», як про це заявляють представники КНР. «Я не впевнений, що ці відносини все ще можуть бути стратегічними», — підкреслив Андрій Мельник, маючи на увазі відносини України з Китаєм.
Як Україна обережно налагоджує відносини з Тайванем
Вторгнення російських загарбників на значно меншу територію за площею викликало спекуляції про паралелі з агресивною позицією Пекіну стосовно Тайваню. Йдеться про можливе здійснення схожого вторгнення Китаю на територію Тайваню. Пекін вважає це своєю територією, тому обіцяє «возз‘єднати» острів з материком, при цьому застосувавши необхідну силу.
Таким чином війна зблизила Тайбей та Київ. Тайвань вже підписав декілька меморандумів про взаєморозуміння з метою допомогти деяким містам України, а саме — придбати обладнання для опалення та виробництва електроенергії. Ба більше, Тайбей готовий допомогти Києву модернізувати українську інфраструктуру в рамках зусиль із повоєнного відновлення.
Хоча переосмислення двосторонніх відносин із Китаєм допоможе Україні зміцнити зв‘язки з Тайванем, експерти вважають, що тут слід діяти обережно.
«Напередодні наступної фази ескалації Україні не потрібно налаштовувати проти себе Китай. Якщо найближчими кількома місяцями вона почне відкрито налагоджувати дружні зв‘язки з Тайванем, це, безумовно, вийде їй боком і ще більше підштовхне Китай до підтримки Росії», — попереджає Велина Чакарива, директор Австрійського інституту європейської політики та політики безпеки (AIES).
Як зазначає Юрій Пойта, Україна розуміє, що їй не варто підштовхувати Китай до зближення з росією. Тому наразі варто поводитись дуже обережно.
«Якщо Україна не побачить проукраїнських кроків з боку Пекіна, це покаже Києву, що Китай не є стратегічним партнером, і він має провести певні червоні лінії в плані своєї співпраці з КНР», — підкреслює експерт.
