Телеканал УНТ
Українське Народне Телебачення
Головне в Україні

Як польські фермери впливають на європолітику

Як польські фермери впливають на європолітику
383488 ПЕРЕГЛЯДІВ

Наймасштабніші та найрішучіші протести європейських фермерів після Німеччини та Франції проходять останніми місяцями в Польщі. «Рольники» є значною електоральною силою, з якою рахуються і заграють усі політичні сили країни. Тим більше що на носі кілька важливих виборчих кампаній.

Розмах протестів фермерів у Польщі пояснюється місцевою специфікою. По-перше, Польща – так само, як німці та французи, в Топі не тільки європейському, а й світовому з експорту цілої низки сільськогосподарської продукції. У країні незначна кількість агрохолдингів, здебільшого це саме фермерські господарства. І вони вельми консервативні до технологічної революції, яку затіяли в Євросоюзі із «Зеленим курсом». До того ж польські фермери елементарно бідніші, ніж їхні колеги у Франції чи Німеччині. Тобто, загалом уразливіші.

По-друге, відзначимо географічний нюанс: Польща межує з Україною, звідки надходить агропродукція, демпінговість і обсяги якої багато в чому спровокували протести. Тобто, польські фермери на власні очі бачать ці поставки, і в них є всі можливості ефективного реагування за допомогою блокування кордону та перформансів із висипанням українського зерна на дороги.

Таким чином, основні причини протестів «ролльників» – ті самі, що й в інших країнах ЄС. Відповідно сформульовані й стоп-вимоги. Перша: припинення політики «Зеленого курсу» в сільському господарстві – тобто, згортання комплексу заходів, спрямованих на досягнення кліматичної нейтральності в ЄС до 2050 року. Наприклад, стратегія «Від ферми до виделки» в його рамках полягає в скороченні застосування пестицидів і добрив, а турбота про біорізноманіття передбачає обмеження орних земель.

Фермери обурені, що українських аграріїв це не стосується, а їхня продукція, менш якісна і дешевша, безмитно ввозиться до Євросоюзу. Із цього випливає друга вимога: обмеження імпорту сільськогосподарської продукції з України. Звісно, до цих проблем додалася ще ціла низка чинників: від подорожчання дизельного пального до забюрократизованих і довгих процедур для отримання від ЄС сільгоспсубсидій. Плюс – недостатні розміри цих субсидій, на думку фермерів.

Звісно, їх турбує не лише український сільськогосподарський демпінговий імпорт, а й південноамериканський, і російський з білоруським. Але українська тема звучить гучніше через сусідство і війну, присутність великої кількості біженців і надання Києву різноманітної допомоги. Логіка обурення проста: Україні солідарно йде і допомога, і преференції, а ми недоотримуємо.

Щоб утихомирити фермерів, уряд Дональда Туска виступив слідом за країнами Балтії за введення ембарго щодо російського зерна. Але потім заявив, що розраховує все-таки на якесь загальноєвросоюзівське рішення. Все-таки Туск – переконаний євроінтегратор, екс-голова Європейської ради. У ЄС мають намір ввести мита на російське зерно.

Крім того, після довгих дискусій досягнуто компромісу щодо умов продовження режиму безмитної торгівлі з Україною ще на рік. Передбачено ліміти і «пожежні» заходи. Згідно з рішенням Єврокомісії, вже схваленим Європарламентом, у разі збоїв у продовольчому секторі на ринку ЄС через український імпорт запускатиметься надзвичайне обмеження для «особливо чутливої» сільськогосподарської продукції. А саме: м’яса птиці, яєць і цукру (якщо імпорт цих продуктів перевищить середні обсяги 2022 і 2023 років, мита знову будуть введені).

Чи вдалося умиротворити фермерів, яких попри незручності через протести підтримує 80% польського населення, покажуть швидкі вибори до Європарламенту (6-9 червня). Утім, в інших країнах – така сама інтрига. За прогнозами аналітиків, Європарламент може істотно «поправіти». Праві різних мастей (ультра-, консерватори, популісти) можуть виграти вибори до Європарламенту в дев’яти країнах ЄС.

Такий висновок випливає з доповіді аналітичного центру Європейської ради з міжнародних відносин. Йдеться про Австрію, Бельгію, Угорщину, Італію, Нідерланди, Польщу та Словаччину. А ще в дев’яти країнах вони, ймовірно, посядуть другі-треті місця. У підсумку праві фракції в ЄП «Європейські консерватори і реформісти» та «Ідентичність і демократія» можуть значно збільшитися.

У Польщі євроскептики – це правоконсервативна партія «Право і справедливість», що пішла після осінніх парламентських виборів в опозицію, і ультраправа «Конфедерація». Зараз вони активно підживлюють фермерські протести, благо що це традиційний електорат «ПіСа». Оскільки на виборах до Європарламенту явка виборців зазвичай нижча, ніж на національних, то стоїть завдання мобілізувати на них максимальну кількість «своїх» виборців. На 18 травня «ПіСівці» збирають у Варшаві масовий марш, серед вимог якого буде і суто «фермерська»: щоб Сейм Польщі ухвалив резолюцію, звернену до ЄС, щодо згортання «Зеленого курсу» і за введення ембарго на українське зерно.

Правлячій коаліції на чолі з прем’єром Туском доведеться якось балансувати через це та інші питання з площини євроскептицизму, щоб не провалити загальноєвропейські вибори. Ну а за ними гряде нова електоральна баталія: 2025 року в Польщі відбудуться президентські вибори (зараз посаду президента обіймає член «Права і справедливості» Анджей Дуда).

Читайте більше в аналітиці міжнародної інтернет-агенції NewsPrice  та у Telegram – каналі агенства. 

Автор: ГО "НьюсПрайс".

Редактор: unt@ukr.net

© 2010 Телеканал УНТ Українське Народне Телебачення

Мої відео