ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО УНТ
UNT NEWS AGENCY

Чомусь у свідомості більшості людей засіло переконання, що допомагати бійцям можуть тільки чоловіки. Величезна кількість благодійних організацій, створених саме для допомоги армії, дійсно має в якості своїх засновників або директорів чоловіків. Але насправді далеко не всі фонди створюються, як то кажуть, від чоловіків і для чоловіків. Є серед організацій військового спрямування достатньо відомі такі, що були створені жінками. І "ФОНД Діани Макарової" – саме такий.

В Україні є досить відома волонтерка – Діана Макарова.  Ще тоді, коли бушував Євромайдан – вона почала займатися допомогою. Збір коштів на підтримку сотням Самооборони Майдану, допомога людям на місці, інформаційна робота – усім цим вона займалася із найперших днів. Вона залучила своїх друзів та знайомих, а свій блог на одній із платформ (LiveJournal) перетворила на місце збору допомоги та фактично фонд, кожен небайдужий міг перерахувати кошти. Коли почалася агресія на Донбасі, люди, яким вона допомагала на Майдані, пішли у Національну Гвардію. І саме цьому батальйону першочергово почала допомагати Діана. Вже пізніше це поширилося далеко за межі одного підрозділу. І зараз фонд є одним із найвідоміших у своїй сфері.

Що цікаво, платформа, на якій Діана поширювала інформацію щодо допомоги, заблокувала її блог. Але вона дуже швидко перейшла у Facebook, спочатку користуючись для інформаційної роботи своєю власною сторінкою, а потім створивши й окрему. Над назвою ніхто особливо не замислювався – залишили те, за що трималися ті, хто знали жінку – її ім'я та прізвище. Вже потім вирішили фактично розшифрувати слово "фонд", створивши з нього абревіатуру, за якою також тепер знають цю організацію. ФОНД розшифровується як "Фонд Оперативної Національної Допомоги". І у цьому криються якраз і основи роботи цієї організації.

Робота завжди була оперативною. Вони працювали тут і зараз. Причому це було як на Майдані, так і коли справа торкнулася зон бойових дій. Діана контактує безпосередньо із тими, хто там знаходиться, дізнається всю інформацію з перших вуст та може точно сказати, на що потрібен збір негайно. Об'єднавшись з іншими активістами вона допомагає армії та Національній гвардії, поставляючи обмундирування, продукти, медикаменти, спорядження та інші речі першої потреби. Це стало ключовою задачею – допомагати оперативно та регулярно.

Важливим є те, що у фонді розуміють, що якщо ці речі потраплять до штабів чи командуванням – не факт що їх отримають ті, кому вони власне були призначені. Тому допомога здійснюється адресно. Вантажі відправляються конкретно тим людям, що цього потребують. Від них дізнаються про необхідні речі, їм же вони й дістаються. Причому всі кошти, які жертвують до фонду, йдуть конкретно на те, що так треба бійцям. Всі звіти можна побачити на сторінці Діани та фонду. А також можна побачити й все те, що необхідно тут та зараз.

Діана Макарова знає, що таке волонтерський рух в Україні вже дуже давно. Так само вона знає й те, що насправді досить довгий час він майже затих. Поодинокі волонтери були розкидані по Україні, надаючи допомогу можна навіть сказати хаотично. Зараз же, під час тих подій, свідками яких ми є наразі, вони знову об'єднуються. Як пише жінка на своїй сторінці, так, вони – "стара гвардія". Але вони в строю. І вони готові об'єднатися. Стара когорта волонтерів та організацій знову може й буде тримати один одного й не давати зневіритися. Але для цього потрібна допомога всіх небайдужих.

На сторінці фонду не приховують, що зараз дійсно страшно. Не розумієш, чого чекати. Але вони знають, що робити. Знають, що хлопцям на передовій потрібні зараз двигун та коробка передач для машин, які працюють там. Знають, що потрібні портативні акумулятори для телефонів, бензопили та вітаміни для бійців, аби їх не косила застуда. Там знають, що потрібна допомога й у поширенні інформації до територіальних оборон. Там знають все це. Що треба вставати та працювати. Поширювати інформацію, шукати волонтерів, передавати речі туди, де вони необхідні. Робота кипить. Так само, як це було, так само, як це і буде. Бо інакше ніяк.

Діана та всі, хто працюють з нею, не покладають рук. А ще вони вірять, що все буде добре. Головне не накручувати себе та інших. А краще брати й допомагати. Так, як може кожен. Пожертвувати кошти, розповсюдити інформацію, запропонувати себе у якості волонтера – все це можна і треба робити. Це не складно. Але саме це врешті-решт допоможе Україні вистояти сильною та зажити нарешті щасливим та спокійним життям.