Телеканал УНТ
Українське Народне Телебачення
Головне в Україні

ВАСИЛЬ ЧЕПЕЛЮК: “Я – НАЙЩАСЛИВІША ЛЮДИНА НА СВІТІ”

ВАСИЛЬ ЧЕПЕЛЮК: “Я – НАЙЩАСЛИВІША ЛЮДИНА НА СВІТІ”
112933 ПЕРЕГЛЯДІВ

Василя Адамовича Чепелюка годі представляти волинським шанувальникам музичного й зокрема вокального мистецтва – ім’я цього надзвичайно талановитого й плідного співака та композитора, народного артиста України, професора Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (як і твори, які він написав або виконує) завжди на слуху. Цього року артистові виповнилося 65 літ, і 40 із них присвячено роботі у Волинській обласній філармонії. З нагоди цих двох ювілеїв 13 травня у Волинському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені Т. Г. Шевченка відбувся концерт-бенефіс Василя Чепелюка “Моя мистецька сповідь”.

Дійство розпочалося позивними, в основу яких покладено “Пісню про Волинь” Анатолія Пашкевича та Дмитра Луценка, й демонстрацією відеоролика (а по суті – документального міні-фільму про етапи творчого шляху В. Чепелюка), після чого Василь Адамович вийшов на сцену із зали, співаючи своєрідну пісню-кредо – “Мій шлях” Клода Франсуа та Пола Анки з репертуару славетного Френка Сінатри. Український текст до цього твору написав сам Василь Чепелюк, що свідчить про неабияке поетичне обдарування митця.

Священики Луцького Свято-Троїцького кафедрального собору Православної Церкви України на чолі з Митрополитом Луцьким і Волинським Михаїлом благословили концерт і, зрозуміло, бенефіціанта на подальше служіння високому мистецтву. Архієрейський хор “Оранта” акапельно виконав “Отче наш” Миколи Леонтовича і пісню Василя Чепелюка на слова Миколи Гнатюка “Княгиня Ольга” (солісти – заслужений артист України Олег Гонтар та учень Луцької музичної школи №1 імені Фридерика Шопена Дмитро Ромасєв). Диригував виконанням свого твору Василь Адамович, а акомпанував Академічний камерний оркестр “Кантабіле” Волинської обласної філармонії під керівництвом народного артиста України, лауреата Міжнародної премії “Жезл Йоганна Себастьяна Баха” Товія Рівця, якого пан Василь вважає одним зі своїх наставників і якого мав за честь запросити на сцену. Лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів Ірина Котлицька в супроводі “Кантабіле” представила слухачам пісню Василя Чепелюка на вірші Людмили Лежанської “Як повірити в щастя мені” (диригував уже Товій Михайлович).

Ведуча – артистка розмовного жанру Волинської обласної філармонії Оксана Єфіменко, – підкреслила, що своєю мистецькою сповіддю Василь Адамович “дякує Господу за щедрий дарунок – талант, за те, що живе і творить у такому благодатному краї, що має стільки творчих друзів та шанувальників”, докладно розповідала про заслуги ювіляра (народний артист України, кавалер ордена “За заслуги” ІІІ ступеня, трьох високих нагород Української Православної Церкви Київського Патріархату (йдеться про назву до отримання Томоса), володар багатьох відзнак Міністерства культури України, владних структур та громадських організацій Волині). Зворушливо прозвучали твори, присвячені рідним співака – “Мої сини” (музика Василя Донця, вірщі Любові Мілевич), “Літа мої” (музика Василя Чепелюка, вірші так само Любові Мілевич), “Мамина яблунька” (музика Миколи Янченка слова Івана Ганзери).

Було сказано чимало теплих слів про батьків Василя Адамовича – в родині дуже любили пісню. Тож зрозуміло, що Василь Чепелюк як композитор велику увагу приділяє обробкам українських народних пісень. І, природно, не могли не прозвучати того вечора старовинна волинська народна пісня “Ой давно, давно” у виконанні заслуженої артистки України Галини Овсійчук та інші дві фольклорні перлини – “Ось бач, яка я” та “А я молодичка” (їх Галина Леонідівна виконала разом із гуртом “Берегиня”). Чоловічий вокальний квартет “Акорд” (персонально – заслужені артисти України Олег Гонтар, Віктор Мрочко, Андрій Зарицький, Микола Палій) разом із ювіляром виконали повстанську пісню “Ой зацвіла біла черемшина”, яку Василь Адамович свого часу записав від своєї матері Анастасії Чепелюк. Як присвята рідній матусі і всім матерям прозвучала пісня Василя Чепелюка на вірші Миколи Луківа “Матері”, яку теж виконав квартет “Акорд”.

Того вечора слухачі зустрілися й з іншим чоловічим вокальним квартетом – “Luciano”, які (за прямої участі пана Василя) представили дві пісні ювіляра – “День народження” (вірші Віталія Іваницького) та танго “Жінки, жінки” (вірші Степана Галябарди).
Тема війни, яка точиться нині на східних кресах України, озвалася у творі Василя Чепелюка на слова Миколи Гнатюка “Я прилечу з небесних гір”, який виконав заслужений артист естрадного мистецтва України Олександр Голощук.

Узяв у концерті участь і вокальний дует “Душа Волині” у складі заслуженої артистки України Алли Опейди й заслуженого працівника культури України В’ячеслава Судими. Першу з пісень – “Зоре світанкова” Анатолія Марценюка на вірші \Йосипа Струцюка вони виконали не вдвох, а разом із ювіляром (плюс дует у складі Ольги і Наталії Давиленко), а суто дуетно прозвучала пісня Івана та Людмили Приймачеків на вірші Святослава Матвійчука “Два береги”.

На початку моєї розповіді вже мовилося про юного співака Дмитра Ромасєва. Це не єдиний епізод концерту, коли участь, і то дуже вдало, брали діти. Так, твір “Дивний світ” Василя Чепелюка на вірші Галини Даниленко представили учасники зразкової студії “Зернятко” (керівник – заслужена артистка України Алла Опейда), а інша пісня бенефіціанта – “Шкільний вальс” на вірші Миколи Гнатюка (цей твір уже багато років лунає  у школах Волині на випускних вечорах) прозвучала у виконанні лауреата І премії міжнародного конкурсу “Перлини світових талантів-2019”, учениці Луцької музичної школи №1 імені Фридерика Шопена Анни Маковецької та народного ансамблю спортивного танцю “Троянда” Палацу учнівської молоді (керівники – Наталія Гончарук, Ольга Кравчук та відмінник освіти України Сергій Кравчук).

Апофеозом концерту-бенефісу став виступ Волинського державного академічного українського народного хору (художній керівник – заслужений діяч мистецтв України Олександр Стадник, хормейстер – Володимир Єфіменко). Коли хор очолював Анатолій Пашкевич, Василь Чепелюк певний час був його солістом. На час концерту-бенефісу співак ніби знову “повернувся” в рідний колектив, виконавши з ним власні пісні “Ода Лучеську” (вірш Івана Чернецького та Василя Чепелюка) і “Щедрість” (вірш Василя Гея).

Окремо варто відзначити роботу режисера концерту-бенефісу - заслуженого працівника культури України, головного режисера Волинської обласної філармонії Валентини Москалюк. Завдяки їй все відбулося злагоджено і без помітних накладок.

Концертні номери упродовж усього дійства поєднувалися з численними вітальними виступами і врученнями почесних грамот та інших відзнак. Для зручності автор цих рядків вирішив виділити їх окремо. Тож того вечора ювіляра вітали перший заступник голови Волинської обласної ради Олександр Пирожик (нагадав присутнім про тезка і родича співака – одного з командирів УПА Василя Чепелюка, на честь якого й назвали майбутнього артиста, а також вручив почесну грамоту, підписану головою Волинської обласної ради Ігорем Палицею), заступник начальника управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації Валерій Дмитрук (передав вітання від голови облдержадміністрації Олександра Савченка та начальника управління культури, з питань релігій та національностей Ольги Чубари), секретар Луцької міської ради, в. о. Луцького міського голови Григорій Пустовіт, народний депутат України Ірина Констанкевич, ректор Східноєвропейського національного університету Ігор Коцан з проректорами Наталією Павліхою та Анатолієм Цьосем (ювілярові був вручений атестат професора), громада Соловичівської сільської ради (Турійський район). Директор Волинької обласної філармонії Сергій Єфіменко висловив глибоку вдячність Василеві Чепелюку за 40 років сумлінної, невтомної праці у філармонії та тисячі гастролей і побажав ювілярові подальшої творчої наснаги. Теплі й щирі слова лунали того вечора також на адресу вірної супутниці життя Василя Адамовича – його дружини Тетяни Миколаївни.
На завершення дійства Волинський народний хор, а разом із ним уся зала, заспівали ювілярові “Многая літа”. Дякуючи присутнім, народний артист України Василь Чепелюк зізнався: “Я – найщасливіша людина на світі”. Пообіцяв не зупинятися на досягнутому і висловив сподівання на наступну ювілейну зустріч із шанувальниками свого таланту через п’ять років. Після цього численні шанувальники й колеги пана Василя, представники волинської еліти продовжили його вітати й дарувати квіти (зокрема серед вітальників бачив голову Національної ліги композиторів Волині, заслуженого діяча мистецтв України Мирослава Стефанишина, очільницю Волинського відділу Союзу українок Любов Ганейчук, багатьох інших). Словом – тріумф, із чим зі свого боку вітаю нашого Маестро.

Ігор БЕРЕСТЮК

Редактор: unt@ukr.net

© 2010 Телеканал УНТ Українське Народне Телебачення

Мої відео