БОГ ЄДИНИЙ І ЛЮБИТЬ УСІХ

Концерти духовної музики, які відбуваються в Кафедральному костелі святих апостолів Петра і Павла у місті Луцьку, завжди є чудовою нагодою зустрітися зі справжнім мистецтвом, відсторонитися від суєтних чвар і спокус, у моменти єднання з високою музикою віддатись роздумам про Вічне, Нетлінне, Божественне.
Не став винятком і концерт відомих виконавців із Києва – органістки і композиторки Світлани Острової, співачки Тетяни Мержанової та віолончелістки Тетяни Павчинської.
На початку дійства ведуча – артистка Волинської обласної філармонії Оксана Єфіменко докладно спинилася на персоналіях мисткинь, які приїхали до Луцька з надзвичайно цікавою програмою сакральної музики. Найперше це стосувалося авторки пропонованого меломанам міста над Стиром творчого проекту – Світлани Острової. Адже сказати, що ім’я цієї майстрині відоме в Україні та за її межами – означає сказати надзвичайно мало. Знана виконавиця на органі, композиторка, хормейстерка, педагогиня, авторка нотних видань та науково-методичних праць, членкиня Національної спілки композиторів України, лауреатка Всеукраїнських конкурсів композиторів та вокально-педагогічних конкурсів імені Кирила Стеценка та Івана Козловського, учасниця міжнародних музичних фестивалів – усе це про пані Світлану. Отримавши професійну музичну освіту в Київському державному вищому музичному училищі (нині це Київський інститут музики) імені Р. М. Глієра та Київській державній консерваторії (нині Національна музична академія України) імені П. І. Чайковського, Світлана Острова активно концертує і як солістка-органістка, і як учасниця ансамблів, а також як артистка Народної академічної хорової капели імені П. Чубинського. Як композиторка, віддає перевагу духовній музиці – органній та вокально-хоровій. Представлена у ІV томі “Української музичної енциклопедії”.
Співачка Тетяна Мержанова родом із Вінниці. Вищу мистецьку освіту здобула в Національній музичній академії України імені П. І Чайковського, де навчалася на двох факультетах – фортепіанному (клас доцентки Єлизавети Вознесенської) та вокальному (клас професорки Євгенії Мірошниченко), а також в асистентурі-стажуванні при аспірантурі НМАУ імені П. І. Чайковського (клас професора Валерія Буймістера). Ще студенткою стала двічі дипломанткою і двічі лауреаткою міжнародних конкурсів, брала участь в оперній студії при Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського, у багатьох режисерських роботах та оперних виставах. Нині активно співпрацює з численними музикантами в багатьох творчих проектах, популяризує академічне вокальне мистецтво (зокрема твори українських та зарубіжних композиторів від Бароко до сьогодення) у форматі власних сольних концертів. У репертуарі пані Тетяни – окрім світових перлин оперного та камерного жанру, – чимало забутих, маловідомих широкому загалу зразків вокального мистецтва.
Ще одна Тетяна – Павчинська, – народилася в Києві. Закінчила музичне училище в Білорусі (клас віолончелі) та Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова. Працювала в Мозирському музичному училищі, у філармонії,  грала у струнному квартеті старовинної музики. Лауреатка міжнародних конкурсів віолончелістів (м. Мінськ). Нині викладає у школі мистецтв і ремесел та є артисткою Народної академічної хорової капели імені Павла Чубинського.
Луцький концерт гості з Києва розпочали зі зразка української сакральної музики ХVІІІ ст. – духовним концертом Артемія Веделя “Душе моя, встань, чого ти спиш”. Цей кондак, складений преподобним Романом Солодкоспівцем, є одним із найвідоміших співів Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського. Аранжування для голосу (сопрано), віолончелі та органа здійснила Світлана Острова, сопранове соло – Тетяни Мержанової, органний асистент – Тетяна Янюк. 
Доробок Алессандро Скарлатті (Італія, 1660– 1725) був представлений арією Ізмаїла з ораторії “Седекія – цар Єрусалимський”, де голос пані Тетяни за потужної органної підтримки пані Світлани повідав присутнім драматичну історію останнього царя Юдеї, описану в Старому Заповіті Біблії. Тетяна Мержанова сповна показала свої вокальні можливості й у таких композиціях, як “Аve Maria” Йозефа Венцля (Польща, ХІХ ст., нотна реставрація Світлани Острової; до речі, того вечора прозвучало чимало творів /як вокальних, так і інструментальних/ на мотив однієї з головних християнських молитов – це, зокрема, “Аve Maria” Дмитра Бортнянського, Астора П’яццоли, сучасного українського композитора Михайла Шуха), арія сопрано №6 з кантати Джованні Батісти Перголезі (Італія, 1710–1736) “Stabat Mater”, грузинський наспів ХІІ ст. “Богородице, Ти єси Лоза Істинна”, візантійський наспів ХV ст. “Достойно є”, грецький середньовічний наспів “Христос воскрес” (в останніх трьох композиціях яскраво виділялася й партія віолончелі у виконанні Тетяни Павчинської), арія з Magnificat “Quia respexit” Йоганна Себастьяна Баха, “Я чую в музиці органній любов Христа” (музика Світлани Острової, слова Стефанії Слижук), згадана вже “Аve Maria” Дмитра Бортнянського.
Звучали того дня й суто органні твори, як, наприклад, “Милосердя Його” (ІІ частина “Magnificat у першому тоні” невідомого польського автора), “Стражденна” Жана Франсуа Дандріє, “У Господа Євангеліє” Йоганна Міхаеля Баха, “Перед розп’яттям стою” Світлани Острової.
Слухачі теплими, щирими оплесками зустрічали кожну із композицій і щиро дякували митцям за зустріч із Прекрасним і Вічним. Самі ж гості з Києва були приємно подивовані і вражені таким зворушливим прийомом. Після концерту охочі мали змогу придбати відеодиски з органною музикою Світлани Острової та нотні збірники.
Мені ж особисто факт виконання християнської музики різних епох, народів і конфесій у католицькому храмі видається мені добрим екуменічним знаком-нагадуванням напередодні Вознесіння Господнього, а також у передчутті Святої Трійці, що Бог – Єдиний і любить усіх, а конфесії створив не Він: їх існування – плід людської діяльності, а спроба вивищити якусь одну з них над іншими є знову ж таки гріховним виявом людської гордині.

Ігор БЕРЕСТЮК