- Головна
- Новини
- Суспільство
- Освіта
- Реформа НУШ: учні спеціалізованих та пілотних шкіл краще співпрацюють та розв'язують проблемні завдання
У пілотних школах учні мають вищі показники за наскрізними уміннями у порівнянні з непілотними закладами, а реформу НУШ підтримують як батьки учнів, так і вчителі й керівники шкіл. Такі результати демонструє перший етап моніторингу впровадження реформи «Нова українська школа», повідомляє Всеосвіта.
Дослідження мало на меті оцінити ефективність впровадження реформи НУШ в частині формування наскрізних умінь в учнів початкових класів та її сприйняття учасниками освітнього процесу.
У моніторингу взяли участь 150 навчальних закладів, розділених за типом:
25 пілотних шкіл, які проводять апробацію нового Державного стандарту початкової загальної середньої освіти;
30 спеціалізованих шкіл – гімназій, ліцеїв, шкіл-колегіумів, навчально-виховних комплексів, у складі яких є початкова школа;
95 непілотних загальноосвітніх шкіл та НВК.
Так, дослідження рівня сформованості наскрізних умінь учнів початкової школи виявило, що учні непілотних шкіл мають нижчі показники за всіма наскрізними уміннями у порівнянні з учнями спеціалізованих та пілотних шкіл.
Зокрема, вищий у понад 10% результат учні пілотних шкіл показали за такими уміннями, як співпраця, прийняття рішень, розв’язання проблемних завдань, обґрунтування власної позиції, ініціативність, творчість.
У розвитку умінь, пов’язаних з «твердими навичками» – «читання з розумінням» та «критичне та системне мислення» – вищі результати демонструють групи учнів спеціалізованих шкіл.
На уроках української мови та/або літературного читання у спеціалізованих школах та пілотних класах учні більше, ніж у непілотних, висловлювали власні пропозиції та ідеї, ставили запитання. Це свідчить, що в спеціалізованих школах та пілотних класах учні більше залучені до процесу пізнання. Крім того, у пілотних школах значно частіше учні працювали над власними рішеннями, шукали інформацію в кількох джерелах, пояснювали вибір, розв’язували проблеми з повсякденного життя.
На уроках математики більше часу займають адаптивні види активності (працюють у зошитах; працюють із підручником; беруть участь у перевірці знань тощо) та менше – неадаптивні (проявляють творчу/дослідницьку активність; беруть участь у дидактичних та інших іграх тощо). Дослідження показує, що це стосується усіх навчальних закладів, зокрема пілотних.
Хоча дані свідчать, що учні в малих класах на уроках математики трохи більше, ніж інші, дискутують і спілкуються з учителем та однокласниками й беруть участь у дидактичних та інших іграх, це ж саме стосується й сільських шкіл.
Показники щодо неадаптивних видів діяльності на уроках математики загалом свідчать про те, що навчання цього предмета в початковій школі мало підтримує розвиток творчого потенціалу учнів.
