Більшість дітей зараз мають телефон й сторінку у соціальних мережах. Неконтрольоване використання телефоном призводить до залежності від соціальних мереж. В результаті чверть підлітків стають роздратованими та агресивними, коли пропадає доступ до власного телефону. Смартфони набули загального доступу у 2011 році, і відтоді їхнє використання поширюється зі швидким темпом. Сучасні батьки хочуть якнайшвидше вручити своїй дитині найкрутіший телефон, забуваючи, що це може погано вплинути на інші сфери життя. Наразі у шкільних коридорах можна побачити першокласника з останнім iPhone. У доповіді, яка опублікована у медичному виданні BMC Psychiatry досліджено, що у 23% молодих людей виявили психологічну залежність від смартфона, всього опитуваних – 42 тисячі підлітків. Також дослідження вказує на те, що дівчата від 17 до 19 років значно залежні від телефону, ніж юнаки. Такий результат було виявлено у 13 досліджень із 17. Психолог та психодраматист Тетяна Сус допоможе глибше розібратися у проблемі телефонної залежності та відшукати причинно-наслідковий зв’язок. Тетяна запевняє, що в першу чергу телефон погано впливає на дитячий мозок та порушує харчову поведінку.
На які інші сфери життя дитини вплине раннє користування телефоном?
Хочу сказати про негативний вплив на розвиток дитячого мозку, а також про теорію розладу харчової поведінки, яка часто трапляється від перегляду гаджетів під час приймання їжі. Річ у тім, що мозок дитини хоч і має менші розміри, ніж у дорослої людини, однак має в тисячу більше нейронів. З віком у дитини деяка частина клітин помре, а інша утворить нейронні зв’язки, з яких складатиметься біла речовина ГМ. Від народження й до 25 років зв’язки будуть сильніші й міцніші, й мозок виросте у розмірах. Навіщо потрібні ці зв’язки? Щоб мозок мав змогу перемикатися у різні режими роботи. В той момент, коли дитинка вивчає нову інформацію, пізнає світ – працює одна група нейронів, а от при спілкуванні, аналітичній праці – інша. Щоб зв’язок між цими режимами нормально формувався потрібно тренування. Якщо батьки будуть відволікати дитину від тренування в природному середовищі, то зв’язки не утворяться. Ті нейрони, які б мали померти увійдуть у роботу, тонус кори головного мозку збільшиться й отримаєте хаос. В результаті можна отримати синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ). Другий мінус гаджетів теж не менш серйозний – порушення харчової поведінки. Мультик буде дорівнювати їжі, а в дорослому житті – неконтрольоване поїдання їжі перед телефоном, телевізором й так далі. Це відбудеться несвідомо, бо просто мама так любила робити, коли ти був маленьким. Гаджет – їжа, яка маскується ніби під маминою любов’ю. В результаті, застрягання на оральній стадії (по Фрейду).
Чому діти стають дратівливими, коли обмежується доступ до соціальних мереж?
Соціальні мережі та віртуальні ігри дають змогу дітям отримувати те, що не вистачає їм у реальному житті. Наприклад, яскравих і незвичних почуттів, емоцій та друзів, піднесення настрою при можливості зайти до мережі, можливість перемагати суперників без власних фізичних пошкоджень. В даному випадку, усе це може стати причиною залежності від гаджетів. Не секрет, що до хорошого звикаємо швидко, а коли його не стає, то ми гостро відчуваємо у цьому потребу. Від чого світ може втратити свою яскравість у наших очах, а результатом буде відчуття тривоги, розчарованості та смутку.
Чому батьки так поспішають вручити дитині телефон й до чого це призводить?
Телефон чи інший гаджет дає батькам можливість займатись своїми справами без зайвих думок спрямованих до дитини. В першу чергу, батьки дають гаджет дитині для зручності та для того, щоб полегшити собі життя. Набагато важче, виносити дитя на руках, вивчати разом навколишній світ та відповідати на сотні питань так званих «чомучок» у віці 3-4 років. Вручивши дитині телефон не прийдеться збирати іграшки по усій квартирі, особливо, коли ти й так заклопотаний. Зручно, правда ж? Але не все так позитивно, бо є й негативні наслідки цих дій. По-перше, є шанс втратити «невидиму» рідну ниточку між дитиною та батьками. Дитина звикає бути без тата та мами, відчуває самотність й таким чином процес дорослішання відбувається швидше. По-друге, залежність від гаджетів про яку говорилося раніше. По-третє, гірше розвивається уява, бо місце, де б вона процвітала краще, а саме гра у природному середовищі забирає віртуальний світ, де уява не потрібна. По-четверте, СДУГ й порушення соціальної сфери життя.
Від якого віку краще дозволяти дитині мати власну сторінку у соціальній мережі?
Дослідження на цю тему ще не проводились, тому скажу власну думку. Я вважаю, що коли є що показати світу, тоді можна створювати власну сторінку. Якщо дитина талановита, і в неї є бажання себе презентувати ширшому загалу, творчо підходити до цієї справи, придумувати цікаві сценарії для відео чи дописів, то це не є поганим! Я за такі дитячі блоги, де є розвиток. У інших випадках, не бачу сенсу для створення сторінки у соціальних мережах. Спілкуватися з однолітками краще все ж у реальному житті.
