#НЕВІДОМЕ_ПРО_ ВІДОМИХ: Євген Нечипоренко – учасник розробки першого в світі атомного реактора-перетворювача на швидких нейтронах
Нечипоренко Євген Петрович – учень академіка В. Є. Іванова, доктор технічних наук, професор, педагог, винахідник, учасник розробки першого в світі атомного реактора-перетворювача на швидких нейтронах.
Нечипоренко Євген Петрович народився у с. Великий Кобелячок Новосанжарського району Полтавської області 31 липня 1929 р. У 1951 р. закінчив фізико-математичний факультет Полтавського державного педагогічного інституту імені В. Г. Короленка та вступив до аспірантури. Його керівником був академік Кирило Дмитрович Синельников – директор Харківського фізико-технічного інституту. Після закінчення аспірантури працював в ХФТІ у відділі вакуумної металургії.
У 1956 р. захистив кандидатську дисертацію, присвячену розробці захисних покриттів для ядерного палива, але ця розробка так і залишилася незастосованою, хоча використання створених покриттів значно полегшило б ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи.
На початку 60-х років Євген Нечипоренко керував лабораторією ВМ-3. Разом із співробітниками цієї лабораторії він брав участь у розробці і виготовленні першого в світі атомного реактора-перетворювача на швидких нейтронах під назвою «Ромашка», запуск якого в космос у серпні 1964 р. ще більше зміцнив престиж СРСР як великої ядерної та космічної держави.
У 1965 р. Євген Петрович захистив докторську дисертацію, а в 1970 р. – став професором.
З 1974 р. Євген Нечипоренко викладав на кафедрі матеріалів реакторобудування фізико-технічного факультету Харківського державного університету. У березні 1976р. він став завідувачем кафедри матеріалів реакторобудування фізико-технічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна і працював на цій посаді до червня 1996 р., до 22 липня 2002 р. Євген Петрович був професором цієї кафедри.
Євген Нечипоренко зробив фундаментальний внесок зі створення і дослідження властивостей нових високотемпературних матеріалів. Під його керівництвом були розроблені і випускалися нові види високотемпературної техніки на основі силіцидів.
Окрім прикладних результатів, видатними і цінними стали отримані дані з фундаментальних питань фізики твердого тіла, а саме: дифузії, окислення, термодинаміки.
Уперше Євген Петрович зі своїми співробітниками передбачив перспективність і практично довів можливість використання нижчих і проміжних силіцидів для захисту тугоплавких металів від високотемпературного окислення.
Євген Нечипоренко – це представник покоління вчених, чиї знання, зусилля, цілеспрямованість і талант були спрямовані на вирішення завдань, які прославили вітчизняну науку і техніку та стали воістину світовим надбанням, чиї праці та розробки склали для наступних поколінь вчених прекрасну базу – науково-технічний потенціал найвищого світового рівня.
Євген Петрович у співавторстві з колегами та учнями опублікував 4 монографії, сотні статей і наукових доповідей, став співавтором понад 40 винаходів.
Більше про Євгена Нечипоренка у публікації «История Полтави»
