11 помилок, які заважають вашій дитині стати самостійною

Виховувати самостійність можна і потрібно з самого малечку. Але ми, батьки, самі часто робимо фатальні помилки, які вже на самому початку нищать дитяче бажання щось робити самотужки. Після нового випуску «Більше двох» ми не тільки переконалися в тому, що дитяча самостійність важлива, а й виділили кілька помилок, яких краще уникати.

1. Не поспішайте Якщо вашій дитині поки що важко правильно застібати всі гудзики або зав'язувати шнурки, не кричіть і не зліться. Робіть те, що виходить добре, наприклад, застібайте блискавку й кнопки. Решта обов'язково прийде з часом. Вам же не потрібно, щоб самостійні дії асоціювалися у малюка з муками і почуттям провини.

2. Не обмежуйте дитячу допитливість Цікавість — одна з основних характеристик здорового малюка. Крики «Не лізь — уб'єшся», «Куди пішов?» обмежують його, змушують постійно чіплятися за материнську спідницю. Краще покажіть приклад безпечної поведінки та будьте поруч: — скотитися з гірки; — досліджувати загадкові кущі; — разом, дотримуючись обережності, спостерігати за роботою на будівельному майданчику. Якщо дитину цікавить щось небезпечне, переведіть його увагу на інше заняття. У нього створиться враження, що він сам передумав їсти щось неїстівне і вирішив піти годувати качок.

3. Самостійність — не покарання Наприклад, дитина вирішила вам допомогти помити посуд і розбила тарілку. «Прибирай все сама!» — стандартна реакція. Малюк гірко плаче: катастрофа, він не впорався, страх покарання. Правильний вихід із ситуації: разом прибрати осколки і похвалити дитину за допомогу, адже вона все одно намагалася.

Не забувайте і золоте правило: не можна сьогодні похвалити, а завтра лаяти за самостійність. Дитина не знатиме, добре це чи погано, і стане уникати здійснення власних дій.

4. Дайте малюкові зробити самому те, що він уже вміє Навіть якщо ви сильно поспішаєте, а дитина, як на зло, їсть кашу занадто повільно, то насильно «пхати» їй в рот ложку категорично не можна. Те ж саме з застібанням одягу та взуття, особистою гігієною і домашніми справами. Нехай повільно, як уміє, але сама. Прискорити процес допоможе ігровий момент.

5. Не втрачайте момент Класичний приклад: немовля, яке підросло, вже тягне ручки до чашки, але мама наполегливо суне йому більш зручну, на її думку, пляшечку. Заважити формуватися самостійним навичкам можна. Потім дитині буде вже нецікаво.

6. Свято вибору Поширена помилка — вимога беззаперечної слухняності та докладного звіту. Так дитина звикає придушувати бажання, постійно комусь підкорятися, з'являється схильність до брехні.

Правильна позиція: постійно пропонуйте малюкові нескладний вибір (наприклад, куди ви підете — в парк або на подвір'я) і складіть чіткий, але невеликий список заборон (не можна гуляти по будівництву, битися, розмовляти з незнайомцями).

7. Не порівнюйте дитину з дітьми знайомих Чути такі слова завжди дуже прикро, навіть якщо ви вклали в них добрий намір. Дитина починає сумніватися у вашій любові і правильності своїх дій. Краще порівнюйте малюка з самим собою. Відзначайте всі його успіхи і досягнення, зберігайте отримані ним призи, нагороди та грамоти.

8. Не допомагайте, якщо ваша допомога не потрібна дитині Це тільки псує її й гальмує розвиток самостійності. Якщо вона щось не зробила або забула якусь річ, просто зверніть її увагу на цей факт. Не прибрала в кімнаті? — запропонуйте зіграти в прибирання. Забула іграшку в пісочниці? — скажіть, що відерце відстає від вас дорогою додому. Якщо дитині потрібна допомога, вона сама про неї попросить.

9. Дайте простір фантазії Не заважайте дитині творити. Так, нехай у намальованого зайця 10 лап, нехай модель із конструктора не схожа на картинку. Фразою «Дай покажу, як треба» ви відбиваєте у малюка все бажання зробити щось самостійно.

10. Не чекайте ідеального результату Дітям цікавий сам процес, результат спочатку їх хвилює мало. Якщо дитина зголосилася сама підмести підлогу, дайте їй віник і совок. Нехай підмете як може, все одно похваліть її за старанність та допомогу. Довести справу до кінця ви зможете потім. Тільки в жодному разі не на очах у малого помічника.

Заохочуйте будь-які починання: діти люблять допомагати по дому. Таким чином вони відчувають себе важливою частиною життя родини.

11. Розбийте складну задачу на кілька простих Якщо ви просите дитину одягтися, а вона не хоче і каже вам, що вона не може, не нервуйте та не починайте її одягати. Запропонуйте їй одягти тільки те, що вона точно вміє і може. Похваліть, запропонуйте спробувати ще щось натягнути на себе. Створіть для дитини ситуацію успіху, щоб не відбити бажання щось робити самотужки, а навпаки — заохотити.

Навчання самостійності — цілком здійсненне завдання, але робити це потрібно дуже терпляче, намагаючись не образити почуття малюка. Не дратуйтеся й не сваріть дитину, коли їй щось не вдається не відразу. Ви ж теж були на його місці колись. Краще зайвий раз похвалити і потерпіти, ніж назавжди відбити бажання зробити щось самому.

Щоб ваші діти самі знали, коли вони голодні, а коли змерзли, а ще росли відповідальними та впевненими у собі, швидше дивіться новий випуск «Більше двох».