Відповідну лекцію провів фахівець Червоного Хреста. Він пояснив, як правильно донести дорослим та дітям інформацію про небезпечність вибухових пристроїв. Наразі ця тема вкрай актуальна через сезон сільськогосподарських робіт. Саме під час їх виконання українці найчастіше знаходять боєприпаси.

Люди наражають на небезпеку себе та оточуючих заради наживи. Чимало вибухівки потрапляє до піротехників з пунктів прийому металобрухту. Інколи подібна легковажність закінчується трагічно. Тож міжнародні організації розробляють нові методики інформування населення.

“Наша мета – не просто проінформувати, а змінити модель поведінки людей. Щоб вони спокійно могли користуватись простими, але дуже корисними правилами”, - зазначив лектор з Червоного Хреста Ігор Михайлов.

Цього року в області від ігор з боєприпасами постраждали семеро неповнолітніх. Так, у липні одразу шестеро дітей поблизу міста Дніпра отримали мінно-вибухові поранення. Так скінчилася гра з гранатою, яку вони знайшли на сміттєзвалищі.

“З дітьми ми працюємо зазвичай в ігровій формі, бо це зовсім інший рівень донесення інформації”, - розповіла фахівчиня по роботі зі ЗМІ та громадськістю ДСНС Світлана Чередниченко.

Для дорослих підбирають інші пояснення та показують, які наслідки  має необачна поведінка з небезпечними знахідками.

“Не потрібно чіпати вибухонебезпечний предмет, намагатися відкрутити, кидати у вогонь, передавати іншій людині”, - наголосив начальник сектору гуманітарного розмінування Андрій Моторя.

Вибухотехніки закликають набирати “101” або “102” раптом на очі трапиться схожий на боеприпас предмет. До прибуття фахівців просять з ним нічого не робити та огородити доступ оточуючим.