ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО УНТ
UNT NEWS AGENCY

Разом із закінченням карантину та поверненням до соціальної активності в життя наших малюків повернулися й конфлікти. Скандали біля гойдалок і в пісочниці спалахують миттєво: батькам треба бути напоготові. Як правильно діяти, щоб не дати конфлікту розгорітися?

Ще хвилину тому компанія дітей мирно гралася у дворі. Але ось якийсь малюк схопив іграшку вашої дитини. Той ділитися не збирався, різко забрав, скочив і наступив на піщаний будиночок, який щойно добудувала його сусідка по пісочниці. Дівчинка ахнула і тицьнула руйнівника лопаткою. Сльози, крики, шум-гам… Батьки, звичайно, кидаються на допомогу, починають розтягувати, лаяти своїх і чужих дітей — звична ситуація ризикує перетворитися в баталію.

Звідки беруться сварки? Маленькі діти егоцентричні: світ вони бачать через призму власних потреб та інтересів. У дошкільному віці поступово, шляхом проб і помилок, вони починають опановувати важливі соціальні навички, без яких у дорослому житті буде важко. Це вміння спілкуватися і домовлятися, відстоювати свою думку і враховувати точку зору іншого, здатність до розуміння інших і співпереживання їм.

Сварка на майданчику — результат зіткнення інтересів, порушення кордонів. І це хороша можливість «прокачати» соціальні навички. Для дитини стає очевидним: поруч існують такі ж діти і вони теж претендують на іграшки, місце на гойдалках і увагу дорослих. Треба якось реагувати!

Що робити батькам? 4 кроки Вдихніть, видихніть і нагадайте собі, що це — просто непорозуміння, нехай і досить гучне. І його можна і потрібно залагодити, взявши на себе роль посередника. Спокійно поцікавтеся, що сталося (не як строгий слідчий, а як дорослий, що співчуває).

Повторюйте пояснення дитини, надаючи форму плутаним фразам: «А цей стягнув мою машинку!» — «Хлопчик взяв твою машинку, забувши спитати дозвіл. Напевно, хотів пограти?» Спробуйте говорити неголосно: це знизить загальну емоційну напругу. Ну, а всім учасникам сварки стане зрозуміло, що саме сталося.

Поясніть дитині причини вчинків інших дітей і те, що вони відчувають: наприклад, хлопчик, який взяв машинку, молодший за вашого і ще не розуміє, що іграшка — чужа. Ну, а дівчинка, напевно, дуже засмутилася через катастрофу будиночка, хоча битися і неправильно. Нагадайте дитині, як їй було прикро або неприємно, коли вона була у схожій ситуації.

Запропонуйте разом подумати, як можна виправити ситуацію і компенсувати збиток? Може, допомогти дівчинці спорудити новий будиночок, вищий і гарніший? І запропонувати взяти участь і тому скривдженому малюкові? Загальна гра — вірний шлях до примирення.

А якщо… …ваша дитина жадає помсти? Твердо скажіть: «Битися не можна!» Відволікаючи, підіть з майданчика. Вдома, коли емоції вщухнуть, знову обговоріть ситуацію. …вас атакують обурені батьки іншого учасника конфлікту? Не роздувайте скандал, краще спокійно сказати щось нейтральне: «Я зрозуміла вашу позицію», — і відійти.

Правило трьох «Ні» Чого точно робити не варто:

• підбивати сина або дочку та радити дати здачі;
• відчитувати та виховувати чужих дітей;
• відразу відводити дитину силою, не намагаючись вдатися в суть конфлікту. Вона зрозуміє: в складній ситуації допомоги від вас не чекай, а грати з іншими дітьми — шкідливо і небезпечно.

У кого ще вчитися? Казки, мультфільми, книги показують приклади суперечок, бійок і примирень. Сварки ми можемо зустріти в «Шусть і Шуня. Спритний самокат», «Пригоди Хрюндика та Лапунчика», «Два — мені, один — тобі». Обговорюйте, програвайте, придумуйте свої варіанти: а як могла б скластися історія, якщо герої поводилися б інакше? Це дасть дитині уявлення про різні тактики, вдалі й не дуже.

А докладніше про те, що робити, а чого не робити і як підготувати свою дитину до сварок, дивіться у випуску «Більше двох. Конфлікти в пісочниці».