ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО УНТ
UNT NEWS AGENCY

Академік НАН України Володимир Радченко, академік-секретар Відділення загальної біології НАН України пояснив, чому Закон України «Про обчислення часу в Україні» відповідає інтересам України. Майже вся територія України повністю розташована у так званому другому часовому поясі нашої планети, тож пропозиції розділити територію України на два часові пояси позбавлені вагомих обґрунтувань.

Про це повідомляє пресслужба Апарату Верховної Ради України.

Метою законопроєкту «Про обчислення часу в Україні» (реєстр. № 4201), прийнятого Верховною Радою України 16 липня 2024 року, є «визначення правових засад встановлення одиниць часу, обчислення часу в Україні та забезпечення потреб громадян, суспільства і держави у достовірній інформації про точний час і календарну дату».

Як пишуть автори законопроєкту, його ухвалення «забезпечить визначення на законодавчому рівні порядку обчислення часу в Україні, сприятиме покращенню стану здоров’я громадян, підвищенню працездатності населення, сприятиме протидії агресії з боку Російської Федерації та сприятиме євроінтеграційним прагненням України».

У пункті 2 статті 5 цього документу зазначено: «Сезонний перехід часу на території України не здійснюється». Це означає, що останньої неділі жовтня українці ще переведуть годинники на зимовий час, але вже з 2025 року на літній час  наша країна не переходитиме.

Через спричинену бурхливу дискусію навколо законопроєкту Комітет освіти, науки та інновацій пропонує ознайомитися з думками науковців Національної академії наук України щодо цього питання.

Як говорить академік НАН України Володимир Радченко, академік-секретар Відділення загальної біології НАН України, «У зв’язку із закликами деяких представників громадськості до Президента України Володимира Зеленського накласти вето на  Закон України «Про обчислення часу в Україні», хочу наголосити, що вважаю цей Закон таким, який відповідає інтересам України.

Слід зазначити, що критики Закону поділяються на три категорії: тих, хто вважає за необхідне зберегти переведення часу в Україні на літній та зимовий час; тих, хто пропонує – в разі скасування переведення годинників – встановити на території України двочасові пояси; а також тих, хто наголошує на тому, що країна має залишитися на літньому часі, тобто фактично опинитись у так званому третьому часовому поясі, за яким живе вся європейська частина росії. Навіть сам факт таких закликів явно суперечить національним інтересам України.

Маємо наголосити, що майже вся територія України повністю розташована у так званому другому часовому поясі нашої планети, за винятком частини Закарпатської області, розташованої в першому поясі, й окремих східних районів Донецької та Луганської областей, які належать до третього часового поясу.

Тому не виникає жодних сумнівів щодо того, що наша країна має належати до другого часового поясу. З огляду на це, пропозиції розділити територію України на два часові пояси або залишитися на літньому часі (що фактично означає перехід до третього часового поясу), які лунають у медіа, позбавлені вагомих обґрунтувань».

З його думкою погоджується  академік-секретар відділення енергетики і енергетичних технологій НАН України Олександр Кириленко.  «Вирішуючи питання про доцільність переведення стрілок годинника на «зимовий»/«літній» час, слід зважати на кілька чинників.

1.      Кількість часових поясів, в яких розташована територія країни.

Більша частина території України (близько 85%) розташована у другому часовому поясі (UTC+2).

2.      Розташування об’єктів споживання електроенергії за часовими поясами (тут під «об’єктами споживання електроенергії» розуміємо як промислових споживачів, міст і населених пунктів) та їхня «питома вага» у сумарному споживанні електроенергії в країні.

На тимчасово окупованих ворогом частинах території України всі об’єкти споживання електроенергії розташовані у другому та третьому поясах.

3.      Структура і стан генерувальних потужностей країни.

Об’єкти ОЕС України (як генерування, так і електричні підстанції магістральних електромереж) зазнали значних руйнувань. Вимушено запроваджено добові графіки обмежень для споживачів електроенергії. Значний дефіцит генерувальних потужностей, який через технічні причини неможливо повністю «компенсувати» шляхом обмеженого постачання електроенергії на підставі міждержавних зв’язків з енергооб’єднанням країн Європи (ENTSO-e), робить вплив цього чинника домінантним.

4.      Питання біологічного дискомфорту і логістичних «незручностей», пов’язаних із «перехідним періодом» переведення стрілок годинника на літній/зимовий час.

Україна обрала курс на вступ до Європейського Союзу. З огляду на це, в аспекті логістики доцільно було б використовувати середньоєвропейський час.

Зважаючи на викладене, доцільно, щоб Україна постійно перебувала в одному часовому поясі без переходу на літній час у подальшому».

Щодо здоров’я висловився Академік НАН України та НАМН України Віталій Цимбалюк.  «При обговоренні впливу сезонного переведення годинника на стан здоров’я людини важливо взяти до уваги інформацію, надану профільним інститутом з цього питання, а саме –  Інститутом громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН.

Будь-який організм живе за притаманними йому біологічними ритмами, що є самопідтримувальними автономними періодичними коливаннями інтенсивності фізіологічних реакцій. Оптимальна життєдіяльність можлива лише за умов врахування цих природних біологічних ритмів.

Переведення стрілок годинників впливає на природні біологічні ритми організму, напружуючи майже всі його функціональні системи – передусім ендокринну, нервову, травну, сон та інші, які забезпечують гомеостаз і адаптивні реакції щодо чинників навколишнього середовища. Між тим, вони впорядковані в такий спосіб, що їхнє регулювання спрямоване на збереження й підтримку цілісності, сталості та врівноваженості організму.

За умов зміни ритмів навколишнього середовища (геліографічних або соціально нав’язаних ритмів) відбувається розлад системи циркадіанних ритмів організму, що склалися раніше. В організмі створюється стан десинхрозу. Десинхроз – це вид хронопатології, він є передвісником і супутником найрізноманітніших проявів неблагополучия організму, зокрема й багатьох захворювань. Найпоширенішою причиною десинхрозу є зміни часових поясів унаслідок тривалих перельотів і переїздів; неузгодженість за фазою з поясним часом, тобто з місцевим сонячним часом, ритму «сон – пильнування».

Ба більше, суперечливі ритми соціального часу разом з екологічними чинниками можуть викликати антропоекологічне напруження навіть цілих популяцій.

Від розладу соціального та сонячного ритмів особливо страждають діти.

За даними фахівців профілактичного напряму медицини дитинства, діти можуть нормально рости й розвиватися, лише дотримуючись раціонального режиму дня. В основі режиму дня лежить фізіологічне уявлення про ритми: коли різноманітні види діяльності чергуються впродовж доби завжди в один і той же час і в однаковій послідовності, це сприяє виробленню динамічного стереотипу. Дотримання режиму дня, коли всі його елементи (види діяльності) починаються й закінчуються завжди в один і той же час, сприяє виникненню у дітей доволі стійких умовних рефлексів на час.

Перехід на «літній» час позбавляє дітей вранішніх фаз «швидкого» сну, призводить до хронічного недосипання. Зміна співвідношення тривалості «сон – пильнування» несприятливо впливає на вищу нервову діяльність. Дефіцит сну спричинює різке коливання вегетативної реактивності, значно знижує фізичну та розумову працездатність.

Отже, можна вважати, що переведення часу (стрілок годинників), особливо на «літній час», яке відбувається двічі на рік, несприятливо позначається на стані здоров’я громадян України».