Законом України від 14 квітня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки» було доповнено Кримінальний кодекс України (далі КК України) статтею 111-2 Пособництво державі-агресору.
Відповідно до частиною п'ятою статті 49 КК України строки давності не застосовуються в разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114-2 КК України проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першій статті 442 КК України.
Отже, стаття 111-2 КК України є злочином проти основ національної безпеки України, тому строки давності притягнення до кримінальної відповідальності не застосовуються.
Законодавець не конкретизує, за яких умов обов’язково може бути вчинено вказане правопорушення, тобто і до тимчасової окупації певної території і вже під час такої окупації шляхом вчинення дій на користь окупаційної адміністрації держави-агресора, на відміну від положень за ст. 111-1 КК (Колабораційна діяльність), за якими незаконні дії вчиняються переважно на тимчасово окупованій території тощо.
Окрім доповнення до КК України, Законом також внесено зміни до Кримінального процесуального кодекс України (далі КПК Украйни).
Статтю 176 КПК України доповнено частиною шостою такого змісту:
«Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті»
Частину четверту статті 183 доповнено абзацом восьмим такого змісту:
"Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України";
Тобто під час кримінального провадження (за наявності обґрунтованої підозри) застосовується лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому слідчий суддя, виходячи з ризиків та інших обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, має право не визначати розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу.
Санкція ж за дії передбачені статтею 111-2 КК України -
караються позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
