Безбар’єрна мова: принципи та стереотипи.
305128 ПЕРЕГЛЯДІВ
Памятайте про принципи безбар’єрної мови.
Це - мова, в якій відсутні слова, фрази, що демонструють упереджене, стереотипне або дискримінаційне ставлення до певних людей чи груп.
Це мова, яка не відчужує людей — навмисно або ненавмисно.
Це мова, принцип якої можна сформувати однією фразою: поважати гідність іншої людини.
А тепер рекомендаці, які наведено нижче:
Для безбар’єрної мови є таке просте правило, яке звучить так: «спочатку говоримо про людину, а не про її риси». Тобто у фразах та висловах спочатку згадуйте людину, а далі вже її ознаки, якщо це потрібно.
Наприклад, людина з інвалідністю, людина з ДЦП, людина з синдромом Дауна. Якщо ж ми говоримо, наприклад, «інвалід», ми по суті знеособлюємо людину, зводимо її особистість до якоїсь одної характеристики. Але насправді ж це не так.
Усі ми значно більше, ніж якась одна ознака.
Дуже поширена помилка, яка призводить до формування стереотипів, — узагальнення. Ми пов’язуємо поведінку та дії людини з її етнічною належністю, кольором шкіри, статтю тощо. А також дії однієї людини проєктуємо на цілу групу, до якої ми її зараховуємо. Через узагальнення слово «цигани» набуло негативних конотацій, а словосполучення «прекрасна стать» використовують стосовно жінок, хоча насправді люди бувають прекрасними незалежно від своєї статі.
Фрази, які починаються з «усі люди з інвалідністю», «кожна жінка» або «більшість геїв» просто неправдиві, бо не мають під собою ніяких точних статистичних чи науково підтверджених даних. Адже люди різні зі своїми такими ж різними поглядами, особливостями та ознаками. Ми всі неповторні, а там, де є унікальність, не має бути місця узагальненням.
Таким прикладом є термін «мати-одиначка». Він уже давно став тавром в у нашому суспільстві і сприймається як той, що описує жінку, яку залишили саму з дитиною / дітьми. Насправді, причин, чому жінки, а також чоловіки, виховують дітей самостійно безліч: втрата партнера, самостійне усиновлення тощо.
А на застаріле та досить образливе слово «покритка» бажано натрапляти лише в українській літературі ХІХ ст.
Детально у Довіднику безбар'єрності:
