ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО УНТ
UNT NEWS AGENCY

На думку Організації економічного співробітництва та розвитку та Міжнародного енергетичного агентства, країнам слід утриматися від збільшення державної підтримки викопних горючих видів палива у відповідь на глобальний стрибок цін на енергоносії та економічні наслідки пандемії.

Натомість, враховуючи існуючу загрозу зміни клімату та необхідність "зеленого" відновлення, вони повинні прискорити інвестиції в інфраструктуру стійкої енергетики та створення "зелених" робочих місць, а також виконати Цілі сталого розвитку ООН, зокрема - забезпечити доступ до доступної, надійної, стійкої та сучасної енергії для всіх.

Незважаючи на прийняте в 2009 році країнами G20 зобов'язання поступово відмовитися від неефективних субсидій на викопне паливо, країни з найбільшими економіками, як і раніше, підтримують виробництво та споживання вугілля, нафти та природного газу сотнями мільярдів доларів США щорічно - гроші, які краще було б витратити на розробку низьковуглецевих альтернатив та підвищення енергоефективності. Окрім заохочення споживання викопного палива, субсидії на викопне паливо є неефективним способом підтримки малозабезпечених домогосподарств порівняно з цільовими пільгами та, як правило, сприяють більш заможним домогосподарствам, які використовують більше палива та енергії.

Останні дані ОЕСР та Міжнародного енергетичного агентства показують, що у 2020 році загальна державна підтримка викопних видів палива знизилася, проте це було в основному механічним результатом зниження цін на паливо та попиту, оскільки пандемія COVID-19 призвела до затишшя у світовій активності. У сьогоднішніх умовах зростання цін на енергоносії очікується, що у 2021 році субсидії на споживання знову збільшаться, чому сприятиме піднесення економічної активності. Справді, за оцінками МЕА, у 2021 році субсидії на споживання збільшаться більш ніж удвічі через зростання цін на паливо та енергоспоживання у поєднанні з нерішучістю щодо реформ ціноутворення на викопне паливо.

"У міру зростання економічної активності та попиту на паливо ми маємо забезпечити, щоб підтримка викопного палива продовжувала скорочуватися, а витрати на відновлення COVID-19 були спрямовані на заходи, позитивні для навколишнього середовища та клімату. Підтримка, що надається в умовах зростання цін на енергоносії, має бути розроблена таким чином, щоб допомогти найбільш уразливим верствам населення, залишаючись при цьому вірною нашим зобов'язанням щодо захисту клімату", - сказав Генеральний секретар ОЕСР Матіас Корманн.

"Світ терміново потребує різкого збільшення інвестицій у технології та інфраструктуру чистої енергії, і поступове скасування субсидій на викопне паливо є однією з найважливіших умов для цього. Уряди мають планувати більш чисте та справедливе енергетичне майбутнє, в якому кожен користуватиметься сучасними енергетичними послугами. Це означає розширення доступу до чистої енергії, особливо для найбільш уразливих верств населення, а не збереження ринкових перекосів на користь видів палива, що забруднюють", - сказав виконавчий директор МЕА Фатіх Біроль.

Згідно з останніми даними ОЕСР та МЕА, державна підтримка виробництва та використання викопних видів палива в найбільших країнах світу у 2020 році склала 351 млрд доларів США, що на 29% менше, ніж у 2019 році, оскільки зниження світової активності та рекордно низькі ціни на нафту привели до скорочення витрат урядів на субсидування вартості енергії кінцевих споживачів.

Що стосується виробництва, то дані показують 5% зростання прямої підтримки виробництва викопних видів палива в 50 країнах з розвиненою і економікою, що розвивається, в тому числі в результаті великих урядових виплат державним нафтовим і електроенергетичним компаніям. Якби ця підтримка зберігалася і після надзвичайного фінансування, пов'язаного з COVID, вона стала б частиною структурного політичного ландшафту, який необхідно змінити для поступової відмови від підтримки викопного палива.

Дані ОЕСР, опубліковані раніше цього місяця, показують, що хоча державні витрати на "зелені" заходи щодо відновлення економіки в 44 великих країнах подвоїлися з квітня 2021 року, вони, як і раніше, становлять лише 21% від загальних витрат.