ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО УНТ
UNT NEWS AGENCY

Відносини між Україною та Європейським Союзом розпочалися в грудні 1991 року, коли міністр закордонних справ Нідерландів, як голова ЄС, офіційно визнав незалежність України в листі від імені Європейського Союзу.

Політика України щодо встановлення відносин з Європейським Союзом реалізується відповідно до Закону України «Принципи внутрішньої та зовнішньої політики» від 1 липня 2010 року. Згідно зі статтею 11 Закону, одним з основних принципів зовнішньої політики України є «забезпечення інтеграції України до європейського політичного, економічного та правового простору з метою набуття членства в ЄС».

  В той самий час Україна заявила про намір налагодити відносини з ЄС на інтеграційному принципі. В постанові Верховної Ради України від 2 липня 1993 р. «Про основні напрями зовнішньої політики України» Україна вперше висловила бажання європейської інтеграції. У документі зазначено, що членство є перспективною метою української зовнішньої політики України в Європейських Співтовариствах за умови, що це не шкодитиме її національним інтересам.

Після підписання та схвалення союзної угоди між Україною та Європейським Союзом у 2014 році відносини між двома сторонами почали розвиватися у новій формі політичного союзу та економічної інтеграції. Під час підписання союзної угоди Президентом України Порошенком 27 червня 2014 р. та під час ратифікації угоди 16 вересня 2014 р. Верховна Рада України оприлюднила заяву, в якій зазначила, що Україна вважає, що укладення альянсу угода є ще одним способом досягнення союзної угоди. Кінцева мета європейської інтеграції – зробити Україну повноправним членом Європейського Союзу.

Європейський Союз розглядає Україну як пріоритетну країну в рамках Європейської політики сусідства, започаткованої у 2004 році. ЄПС ґрунтується на принципі поглиблення політичної співпраці та економічної інтеграції між ЄС та країнами-партнерами. Політика була поширена на Східну Європу, Південний Кавказ, а також країни Східного та Південного Середземномор’я, таким чином уніфікувавши шляхи розвитку відносин ЄС з країнами цих регіонів. Враховуючи відсутність у ЄПС перспектив набуття членства в ЄС, Україна на політичному рівні заявила про невідповідність цієї політики своїм євроінтеграційним прагненням.

Східне партнерство дає можливість оновити правову базу відносин між ЄС та його східними сусідами, замінивши існуючі партнерські угоди та угоди про співпрацю спільними угодами, створивши глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі  між ЄС та країнами-партнерами. Лібералізація візового режиму. Стратегічний інтерес України у Східному партнерстві полягає в тому, щоб надати зацікавленим країнам-партнерам перспективу приєднання до Європейського Союзу, перетворюючи ініціативу на зв’язок із політикою розширення ЄС. Сьогодні Східне партнерство є переважно багатостороннім форумом для діалогу між ЄС та сусідніх країн у формі регулярних самітів та зустрічей міністрів закордонних справ, тематичних платформ експертного рівня та платформи для ЄС та сусідів, її держави-члени та країни-партнери для обміну досвідом у різних сферах. Водночас ЄС розвиває двосторонні відносини зі східними державами-членами та розвивається на основі принципу диференціації.

Загальноприйнятим політичним інструментом для виконання та контролю порядку денного асоціації є порядок денний асоціації. Цей інструмент запровадили Україна та ЄС на етапі переговорів щодо угоди про асоціацію з метою підготовки умов та сприяння ефективній реалізації її умов. Рішення про формування порядку денного асоціації було прийнято під час Паризького саміту Україна-ЄС у вересні 2008 року. Спільний документ був затверджений 16 червня 2009 року та набув чинності в листопаді 2009 року. Враховуючи розвиток сучасного діалогу між Україною та ЄС, а також досягнуті Україною результати та цілі впровадження внутрішніх реформ, порядок денний асоціації удосконалюється та доповнюється. Договірні сторони визначають пріоритети порядку денного альянсу, щоб доповнити свої зобов'язання за союзною угодою для повного виконання цієї угоди.

Оновлений порядок денний асоціації затверджено 16 березня 2015 року.