У програмі концерту Національного симфонічного оркестру (диригент – Володимир Сіренко), крім музики Сергія Прокоф’єва, прозвучить Камерна симфонія №2 для скрипки з оркестром Віталія Губаренка. Твір написано 1978 року.
Паралелей між Прокоф’євим і Губаренком, композиторів, які жили в різний час і в різних країнах (обидва народилися в Україні), насправді більше, ніж може здатися на перший погляд. Стиль Губаренка, учня Дмитра Клебанова у Харківській консерваторії, формувався багато в чому саме під впливом Прокоф’єва. В 50-60-і роки музика Прокоф’єва в СССР оцінювалася ще не однозначно (1948 року вийшла горезвісна постанова, де його ім’я фігурувало серед тих композиторів, чию музику критикували за «формалізм»).
Губаренко відпрацьовує передусім принципи ліричного симфонізму. В його музиці постійно присутнє «передчуття катастрофи» – це відображає загальну атмосферу постсталінської епохи. Від Прокоф’єва композитор запозичує тип драматургії, що використовує прийом монтажного, майже кінематографічного зіставлення контрастних епізодів.
Солісткою у Другій симфонії Губаренка виступить Мирослава Которович. Свого часу партію скрипки
