В Україні офіційно чотири атомні електростанції з реакторами ВВЕР. Оператор — НАЕК «Енергоатом». Разом на них 15 енергоблоків сумарною встановленою потужністю близько 13 835 МВт. Чорнобильська АЕС до цього переліку не входить: вона зупинена і проходить зняття з експлуатації.
Під контролем держави зараз працюють три майданчики — Рівненська, Південноукраїнська і Хмельницька. На них дев’ять блоків. Запорізька АЕС, найбільша в Європі, з березня 2022 року окупована. Її шість реакторів перебувають у холодному зупині і струму в українську мережу не віддають.
Коротко: станцій — чотири, діючих під українським управлінням — три, енергоблоків «на папері» — п’ятнадцять, реально в роботі в конкретний тиждень — зазвичай шість-дев’ять. Далі — як саме рахувати і що стоїть за кожною цифрою.
Одна відповідь не працює: станція, блок і мегават
Питання «скільки атомних станцій в Україні» звучить просто, але відповідь залежить від того, що саме рахувати. Станція — це майданчик з інфраструктурою, персоналом і кількома реакторами. Блок — окрема реакторна установка з турбіною. Потужність — уже третя шкала, і саме вона визначає, чи буде світло взимку.
Якщо брати юридичний статус оператора, відповідь — чотири АЕС. Якщо брати фактичну генерацію для Об’єднаної енергосистеми України, відповідь — три. Якщо рахувати всі реактори, які колись виробляли струм на території країни, до списку додається Чорнобиль з чотирма блоками РБМК, давно зупиненими.
Станом на кінець серпня 2026 року з дев’яти блоків під контролем України в мережі були шість, ще три проходили плановий ремонт. Це не «зламана атомка», а звичайний літній цикл: блоки виводять по черзі, щоб до листопада вийти на максимум.
Саме тому короткі відповіді в соцмережах часто розходяться. Хтось пише «чотири», хтось — «три», хтось додає Чорнобиль і виходить на п’ять. Усі три формулювання можна захистити, якщо не уточнити критерій. Нижче критерії розведені окремо.
Чотири майданчики: що стоїть за кожною назвою
Усі робочі реактори України — водо-водяні ВВЕР радянської конструкції. Два блоки Рівненської АЕС мають меншу потужність (ВВЕР-440), решта — тисячники ВВЕР-1000 різних модифікацій. Паливо від російського постачальника країна замінила продукцією Westinghouse.
| Станція | Область / місто-супутник | Блоки | Потужність | Статус |
|---|---|---|---|---|
| Запорізька АЕС | Запорізька, Енергодар | 6 × ВВЕР-1000 | ~6000 МВт | Окупована, холодний зупин |
| Рівненська АЕС | Рівненська, Вараш | 2 × ВВЕР-440 + 2 × ВВЕР-1000 | 2835 МВт | Працює |
| Південноукраїнська АЕС | Миколаївська, Південноукраїнськ | 3 × ВВЕР-1000 | ~3000 МВт | Працює, поруч ГЕС і ГАЕС |
| Хмельницька АЕС | Хмельницька, Нетішин | 2 × ВВЕР-1000 (+№3 і №4 у добудові) | 2000 МВт | Працює |
Дані зведені за публічними матеріалами НАЕК «Енергоатом» та World Nuclear Association. Нетто-потужність окремих блоків трохи нижча за «круглу» тисячу мегават — у міжнародних реєстрах сума по 15 реакторах близька до 13 107 МВт.
Рівненська АЕС — найстаріша з діючих: перший блок підключили до мережі ще в грудні 1980 року. Два «чотирьохсотники» тут сусідять із двома тисячниками, тож станція вміє працювати і як гнучкіша, і як базова. Південноукраїнська зібрана в енергокомплекс із Олександрівською ГЕС і Ташлицькою ГАЕС: атом дає сталий потік, гідро допомагає маневрувати. Хмельницька має лише два робочі блоки, але саме на її майданчику заморожені корпуси третього і четвертого — головний резерв нарощування потужності без нового майданчика з нуля.
Запорізька до війни закривала приблизно п’яту частину української електроенергії. Шість однакових блоків ВВЕР-1000/320 робили її найбільшою АЕС Європи. Після окупації 4 березня 2022 року генерація для України з цього майданчика дорівнює нулю.

Скільки струму реально дають АЕС зараз
Атомна генерація тримає базове навантаження: реактор не вмикають і не вимикають «під чайник». Саме тому частка АЕС у балансі зростає, коли теплові станції б’ють ракетами, а сонце взимку дає мало.
За даними НКРЕКП, у грудні 2025 року атомні електростанції забезпечили 62,7% виробництва електроенергії. За підсумками всього 2025 року їхня частка перевищила 50%, а в окремі зимові місяці підходила до 58%. У першому півріччі 2026-го три підконтрольні станції виробили 26 820 млн кВт·год — трохи більше, ніж за той самий період попереднього року.
Цифра «понад 50%» легко вводить в оману. Це не половина довоєнної енергосистеми. Це половина того, що система здатна виробити після втрати ЗАЕС, Каховської ГЕС і частини ТЕС. Без трьох західних і південних АЕС дефіцит був би іншої величини.
Ремонтна кампанія 2026 року розтягнута з весни до жовтня саме для того, щоб не оголити мережу влітку і вийти в опалювальний сезон усіма дев’ятьма блоками. Міністерство енергетики в серпні фіксувало: шість блоків у роботі, три в ремонті. Це нормальний робочий ритм, а не аварійний режим.
Запорізька АЕС: станція є, електрики немає
Окупація не викреслює ЗАЕС зі списку українських атомних станцій. Юридично оператор лишається Енергоатом, міжнародні резолюції МАГАТЕ прямо кажуть про суверенний контроль України. Фактично майданчик не виробляє електроенергію, а сам споживає її для охолодження зупинених реакторів і систем безпеки.
Блоки переведені в холодний зупин. Зовнішнє живлення неодноразово зникало: лінії 750 і 330 кВ пошкоджували обстрілами, станція сідала на дизель-генератори. У 2026 році блекаути на ЗАЕС стали частішими, ніж у попередні роки окупації. У серпні МАГАТЕ попереджало про обмежений запас дизельного палива.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли люди плутали «станція зупинена» і «станція безпечна». Холодний зупин знижує ризик, але не скасовує потреби в електроенергії, воді, кваліфікованому персоналі й фізичному захисті. Без зовнішнього живлення навіть зупинений реактор залишається об’єктом, який треба постійно охолоджувати.
Повернення ЗАЕС у мережу — це не «кнопка ввімкнути». Після років простою знадобиться обстеження обладнання, ліцензування, відновлення персоналу і ліній видачі потужності. До того часу український баланс тримається на дев’яти блоках трьох інших станцій.
Чорнобиль рахують окремо — і правильно роблять
Чорнобильська АЕС була першою промисловою атомною станцією на території України: перший блок РБМК запустили 1977 року. Після аварії 26 квітня 1986-го четвертий блок зруйновано. Решту зупиняли поступово: другий — 1991-го, перший — 1996-го, третій — 15 грудня 2000-го.
Сьогодні це державне спеціалізоване підприємство поза складом Енергоатома. Паливо з блоків вивантажене. Триває другий етап зняття з експлуатації — остаточне закриття і консервація реакторних установок №1–3. На блоці №2 фізичні роботи з підготовки консервації на кінець літа 2026-го були виконані приблизно на 94%, на блоці №1 — близько 44%. Програму зняття з експлуатації уряд продовжив до 2036 року.
Новий безпечний конфайнмент над зруйнованим четвертим блоком у 2025 році пошкодив дрон. Частина захисних функцій арки ослабла, графік демонтажу нестабільних конструкцій зсунувся. Це не повертає ЧАЕС у статус «діючої станції», але нагадує: зупинений атомний об’єкт не зникає з карти ядерної безпеки.
Недобудовані АЕС і ставка на нові блоки
Окрім чотирьох робочих майданчиків, в Україні лишилися проєкти, які так і не стали станціями. Чигиринська, Харківська, Одеська і Кримська АЕС зупинилися ще в радянський період — після Чорнобиля і через економіку. Окремі будівельні заділи існували, промислової генерації з них не вийшло.
Інша історія — добудова вже існуючого майданчика. На Хмельницькій АЕС третій блок почали зводити 1985-го, четвертий — 1986-го. Мораторій 1990 року законсервував будівництво. Оцінки готовності будівельної частини роками коливалися в діапазоні близько 75–85% для третього блока і близько 28% для четвертого. У 2025–2026 роках уряд знову розглядав варіанти завершення цих блоків і паралельно говорив про можливі реактори AP1000 Westinghouse на вже освоєних майданчиках.
Міжнародні огляди інколи позначають ХАЕС-3 і ХАЕС-4 як довгобуд, заморожений десятиліттями. Українська сторона бачить у них найшвидший спосіб повернути в систему додаткові гігавати без пошуку нового майданчика. Обидві оцінки описують одну й ту саму реальність з різних боків: бетон стоїть давно, а до пуску ще фінансування, ліцензії, обладнання і роки робіт.
Поширені помилки, через які цифра «пливе»
Нижче — формулювання, які найчастіше плутають навіть у серйозних розмовах. Кожне виглядає правдоподібно, доки не звірити його з критерієм підрахунку.
- «В Україні п’ять атомних станцій, бо є Чорнобиль.» Чорнобиль — ядерний об’єкт і окреме підприємство. Електрики він не виробляє з 2000 року і не входить до парку Енергоатома.
- «Працює чотири АЕС.» Юридично так. Фізично ЗАЕС не видає потужність в ОЕС України з 2022 року. Для споживача «працює» означає інше, ніж для реєстру ліцензій.
- «15 блоків — отже, 15 тисяч мегават у розетці.» Шість тисяч мегават ЗАЕС зараз мовчать. На підконтрольних станціях частина блоків щоліта в ремонті. Доступна потужність скаче тиждень від тижня.
- «Атом небезпечний, бо був Чорнобиль.» Чорнобильські РБМК і нинішні ВВЕР — різні конструкції. ВВЕР має корпус реактора і іншу логіку безпеки. Ризик війни навколо ЗАЕС — окрема тема, її не варто змішувати з конструкцією реактора 1980-х.
- «Добудують Хмельницьку — і ЗАЕС уже не потрібна.» Два нові тисячники не замінять шість запорізьких. Це компенсація частини втрати, не повна заміна.
Помилка зазвичай народжується не зі злого умислу, а з бажання дати одну цифру на всі випадки. Атомна система України після 2022 року так не влаштована.

Коли можна орієнтуватися самостійно, а коли дивитися лише офіційні зведення
Самостійно достатньо розібратися, якщо потрібна загальна картина: чотири станції, три під контролем, дев’ять блоків, ЗАЕС окупована, Чорнобиль на консервації. Цього вистачає для школи, статті чи розмови про енергетику.
До фахівців і першоджерел варто йти, коли мова про конкретний блок «сьогодні в роботі чи в ремонті», радіаційний фон, терміни добудови чи інвестиції. Оперативний стан блоків змінюється щотижня. Єдині надійні публічні орієнтири тут — повідомлення Енергоатома, Держінспекції ядерного регулювання та МАГАТЕ.
Питання, які люди реально вбивають у пошук
Скільки діючих АЕС в Україні у 2026 році? Три виробляють електроенергію під контролем держави. Четверта — Запорізька — існує як об’єкт, але не працює в енергосистемі України.
Чому пишуть то 4, то 15? Чотири — це станції. П’ятнадцять — це енергоблоки на цих станціях. Дев’ять блоків — ті, що на підконтрольній території.
Чи входить Чорнобильська АЕС до робочих? Ні. Останній блок зупинили 2000 року. Зараз іде консервація і довге зняття з експлуатації.
Яка АЕС найпотужніша? Запорізька — 6 ГВт. З тих, що зараз у мережі, найбільша за кількістю блоків Рівненська (чотири), за «круглою» потужністю Південноукраїнська близька до трьох гігават.
Чи з’явиться п’ята станція? Нового майданчика з нуля найближчим часом немає. Ставка — добудова Хмельницької і можливі блоки західного дизайну на вже існуючих площадках.
Короткий чек-лист, щоб не загубитися в цифрах
- Уточніть, що питають: станції, блоки чи мегавати в мережі саме зараз.
- Відділіть Чорнобиль від парку Енергоатома.
- Відділіть окуповану ЗАЕС від трьох станцій, які реально крутять турбіни.
- Пам’ятайте про ремонтний сезон: улітку «дев’ять блоків» рідко означає «дев’ять у мережі одночасно».
- Для свіжого стану дивіться зведення оператора, а не переказ у соцмережі.
За моїм досвідом використання офіційних зведень протягом місяця картина стає спокійнішою: блоки виходять у ремонт і повертаються за графіком, а паніка частіше народжується з однієї обірваної цитати. Атомна енергетика України після 2022 року — це не музей чотирьох назв. Це жива система з трьох робочих майданчиків, однієї захопленої станції європейського масштабу і довгої тіні Чорнобиля, яку вже не можна ні додати до генерації, ні викреслити з історії.





