Вона – не про борщі та спокійні вечори. Вона – про потужні двигуни, про дороги, які ведуть туди, де потрібна підтримка: підвоз боєприпасів і евакуація хлопців. Вона – Мухіна Анастасія, старший водій-гранатометник 23-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ.
Коли ворог прийшов на нашу землю, вона спочатку вивезла рідних у безпечне місце, а потім повернулася. Вдома не залишилася – пішла служити, хоч мама і була категорично проти. Адже її місце – не на кухні, а за кермом військової техніки.
«Я не можу стріляти, але можу привезти, вивезти, допомогти. Це і є мій фронт», – говорить Настя.
Вона з юності закохана в машини. Працювала водієм вантажівки, ремонтувала автомобілі, розчищала дороги в кар’єрах Кривого Рогу. І коли прийшла в армію, ніхто не міг зрозуміти – як це, дівчина-водій?
«Ой, дівчина за кермом! Я в шоці!» – не раз чула вона від військових, коли сідала в кабіну важкої техніки. Але коли її побачили в справі, всі зрозуміли – вона справжній профі.
На фронті вона перевозить боєкомплект, продукти, вивозить поранених, доставляє все необхідне в найгарячіші точки. Її машина – це лінія життя між тилом і передовою.
Коли вперше сіла за кермо броньованого MaxxPro, її вирішили перевірити – чи зможе? Змогла. І залишилася водієм.
«Спочатку всі були в шоці, а тепер кажуть: тільки Настю нам подавайте!»
Вона бачила найстрашніше – поранених, контужених, хлопців без рук і ніг. Вона не дозволяє собі слабкості, бо знає: від її роботи залежить життя інших.
«Дівчата, які служать, – тримайтеся! А ті, хто чекає вдома своїх чоловіків, – будьте сильними! Нам усім зараз нелегко, але ми вистоїмо. Все буде Україна!»
Боротьба триває! Разом до перемоги!
Долучайтеся до 23 ОМБр!
073 002 30 23
