ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО УНТ
UNT NEWS AGENCY

У словнику фразеологізмів сучасної України вже закріпилася фраза «Азов – сталь». Але насправді сталлю можна назвати ЗСУ загалом. Ці хлопці та дівчата роблять неможливе –  вони охороняють нашу країну навіть тоді, коли прекрасно розуміють, що окупаційні війська переважають і чисельністю, і зброєю. Так було під Сєверодонецьком, так було під Лисичанськом, так зараз біля Бахмуту та поряд з величезною кількістю інших населених пунктів. І бійці 115-тої окремої механізованої бригади Збройних сил України – яскравий приклад цього.

Сильні, мужні та готові буквально розірвати за свою рідну країну – такі вони. Під палючим сонцем та під стіною дощу, в холод та в спеку, крок за кроком вони виборюють наші рідні землі, знищуючи окупантів. Армія росії використовує тактику випаленої землі. Бійці ж 115-тої ОМБр методично, чітко та влучно, буквально кількома пострілами артилерії роблять те, що росія зробила б з використанням сотень снарядів.

Знищена лісиста місцевість, що колись радувала око своєю зеленню – ось що залишають по собі росіяни. Рослини, що там колись були, напевно більше ніколи не зможуть відновитися повністю. Так стало після постійного невтишного вогню, яким окупант намагається налякати воїнів. Та у нього це не виходить. Бійці 115-тої бригади вмотивовані та згуртовані, чого аж ніяк немає у російської армії. І саме це їх відрізняє, створюючи величезний розрив між ними. Бо ЗСУ повертають своє. Вони на своїй землі. А окупант сам не розуміє, за що воює. Проте все одно намагається це робити, кидаючи величезні людські сили, які після 115-ки у кращому випадку повертаються “трьохсотими”.

Воїни 115-тої бригади стоять майже впритул до орків.

Лише якихось кілька десятків метрів розділяють їхні позиції від росіян. Але бійці сміливо заявляють, що ворог не пройде. Вони, ризикуючи своїм здоров'ям, а часто і життям, не дадуть йому це зробити. І вони навіть примудряються жартувати. Так, в окопах та бліндажах, але вони не втрачають почуття гумору та кожну хвилину борються, маючи в серці любов до своєї рідної країни. Вони своєю спиною закривають своїх рідних та близьких. І водночас переконують їх, що вже скоро наша країна переможе й всі вони будуть у безпеці. Зараз їм дійсно тяжко. Але страху немає. Є лише впевненість, що скоро все буде так, як вони, загартовані вогнем, і кажуть.

Серед бійців 115-тої механізованої бригади Збройних сил України є представники різних професій.

Хтось у цивільному житті був інженером, хтось – працівником банку. Серед них є навіть представники творчих та мистецьких професій. А бувають і ті, хто мали по-справжньому перспективну роботу у цивільному житті – працівники міських адміністративних установ, які мріяли пізніше перейти в політику. Один із таких бійців 115-тої бригади передає привіт своїм дружині та синові, яких він змушений був залишити у рідному місті, на щастя такому далекому від фронту. А його побратими із Житомирщини закликають й інших чоловіків, навіть із найвіддаленіших куточків України, доєднуватися до захисту України.

Воїни діляться, що попри різні чутки вони добре забезпечені всім потрібним. І навіть якщо до 115 бригади долучаються люди, в яких ніколи не було військового досвіду – побратими, що вже пройшли багато боїв та мають за плечима справжню школу війни навчають усьому. Держава, а також волонтери допомагають з екіпіровкою, поза боями вони мають змогу нормально харчуватися та споживати чисту питну воду. Медична рота стоїть на варті здоров'я бійців, допомагаючи у будь-якій ситуації. А ремонтно-відновлювальний батальйон оперативно приводить до ладу озброєння та слідкує за тим, щоб воно завжди було у бойовій готовності. Також осторонь не стоять і люди з тилу, допомагаючи із забезпеченням автомобільною технікою.

Наприклад, не так давно волонтерка із громадської організації “Рівне-Такмед” привезла бійцям 115-тої бригади аж 4 автомобілі. Прохідні міцні авто –  це буквально життєва необхідність для воїнів. Адже вони допомагають пересуватися лінією фронту, переїжджати з однієї до іншої позиції, а також рятувати життя, адже інколи поранення можуть бути такі, що рахунок йде на хвилини. В таких випадках тільки автомобілем можна доправити пораненого до шпиталю.

Воїни розповідають про ситуації, коли їм доводилося проїжджати замінованими дорогами, а то й спати прямо в авто. А інколи автомобілі буквально рятують життя. І при цьому всі прекрасно розуміють, що авто є мішенню для окупантів, адже коли вони бачать їх – розуміють, що це або керівництво, або власне воїни. Тому рашисти буквально ставлять собі за мету нищити транспорт. І від того, наскільки маневрова та міцна машина, нерідко залежить і життя бійців.

115-та бригада завжди дуже вдячна волонтерам за таку допомогу.

Вони кажуть, що інколи машини стають справжніми охоронцями, можна сказати, талісманами для них. І що робота волонтерів так само допомагає наближати перемогу. Згуртовані, безстрашні, відповідальні, і разом з тим дуже сильні, вони з абсолютною відданістю борються з окупантом. Лише 115-та окрема механізована бригада знищила вже кілька тисяч росіян, десятки одиниць техніки та складів боєприпасів. Вони вірять та знають, що перемога вже не за горами. А поки вони відправляють рашистів на концерт до Кобзона, вони просять так само вірити. І чекати їх додому. Бо все буде Україна.

 Всі новини на фейсбук сторінці 115-ї бригади ЗСУ.