Це питання турбує всіх, хто користується послугами міського електротранспорту в наших мегаполісах. Сьогодні він в основному є не лише безнадійно застарілим і незручним засобом пересування зразка «развитого социализма», але й джерелом потенційної небезпеки для своїх пасажирів та навколишніх учасників дорожнього руху.
За даними Мінінфраструктури в 1991 році трамвайно-тролейбусний парк українських міст складав 12,3 тисячі одиниць (зношеність 27%). В 2015 році він скоротився до 6 тисяч одиниць (на 51%) із зношеністю 80%.
Чим пояснити таку ситуацію?Найвигідніші міські маршрути були віддані приватним автоперевізникам. Враховуючи, що зменшення кількості одиниць електротранспорту призвело до скорочення числа його маршрутів і збільшення інтервалу руху основна маса платоспроможних пасажирів змушена була перейти на незручні та небезпечні маршрутки. Значну частину пасажирів міського електротранспорту сьогодні складають пільгові категорії, для яких проїзд в маршрутках виявився закритим.
Місцева влада не створює програм для закупівлі нових трамваїв і тролейбусів, мотивуючи це їх високою вартістю. Однак, на ремонт електротранспорту, який давно пора списувати, комунальні підприємства направляють кошти еквівалентні покупці нової техніки.
Прем'єр-міністр Володимир Гройсман днями заявив про можливість вирішення цієї проблеми за рахунок бюджетної децентралізації. За рахунок змін в розподілі надходжень від податків між державним та місцевими бюджетами бюджети великих міст, починаючи з 2015 року, зросли 2-3 рази.
Іншим джерелом таким витрат можуть стати кредити міжнародних фінансових установ. Програма Європейського інвестиційного банку, яка завершує відбір проектів, передбачає кредитування муніципальних проектів і на закупівлю рухомого складу на загальну суму чотириста млн. євро під гарантію держави.
Однак, комунальні підприємства не направляють зусиль на оновлення рухомого складу, а пропонують і далі кредитувати ремонт зношеного парку знову ж таки своїми силами за цінами, що відповідають вартості нової техніки.
Інша проблема полягає в неможливості здійснити інвестиційний аналіз проекту при продажу талонів на транспорт за готівку.
Вочевидь, комунальним підприємствам важко розлучитись із власними схемами грошових потоків.
В цих умовах схему відносин з кредиторами повинні вибудувати як профільні міністерства економіки та інфраструктури, так і муніципалітети, котрі прийняли на себе великі політичні зобов'язання в результаті децентралізації.
