Макарова Марія Олександрівна або «Русскій дом» заходить в Україну: як агентка Кремля намагалась створити мережу шпигунок серед переселенок

Вступ: Фронт за фасадом «культури»

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, спецслужби держави-агресора активізували свою діяльність на всіх напрямках — від розвідки та дезінформації до створення агентурних мереж серед українських громадян. Особливе місце в цій схемі займають так звані «Русскіє дома» — структури, що маскуються під культурні центри, а насправді є інструментами пропаганди та шпигунства.

Ця публікація — про одну з таких «діячок», Марію Олександрівну Макарову (14.08.1984 р.н.), яка, за свідченнями очевидців та джерел, пройшла шлях від «сплячого агента» в Києві — до організаторки агентурної мережі на користь Росії в Європі, і спробувала створити її знову… вже в Україні.

 З Донецька – з російськими спецслужбами

До 2014 року Марія Макарова мешкала в місті Донецьк у шлюбі з Іваном Макаровим — співвласником Торгового дому «Nord» і політично наближеним до «регіоналів», зокрема до Володимира Ландіка.

Макаров Ігор Володимирович

Обидва — за словами джерел, залишилися в окупованому Донецьку після захоплення регіону, і брали участь у фінансуванні незаконних збройних формувань.

З початком війни Макарова виїхала до Києва. Але не для того, щоб втекти від окупантів. За інформацією від людей, які її знали особисто, у столиці вона жила під прикриттям, виконуючи завдання російських спецслужб.

 Маріуполь: "співчуваюча" з підвалу, що вела снаряди

З початком повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, замість логічної евакуації на захід України, Макарова прямує до Маріуполя — міста, яке стало одним з епіцентрів найжорстокіших боїв. Там вона прикидається звичайною переселенкою, «маріупольчанкою», і ховається з іншими мешканцями в підвалах будинків.

Але, за свідченнями очевидців, що вижили, саме після її виходів із сховищ по цих об’єктах наносилися прицільні артилерійські та ракетні удари. Люди гинули — а «переселенка» зникала, щоб з’явитися згодом живою і неушкодженою в зовсім інших місцях.

 Нова роль: кураторка «Русскіх домов» у Європі

Після падіння Маріуполя Макарову вивезли до Росії. Там вона отримала грошову винагороду, а згодом — посаду в структурі «Россотрудничество». Ця установа — частина гібридного апарату МЗС РФ, яка офіційно займається «співпрацею з діаспорами», а фактично — кураторством «Русскіх домов» у країнах Європи.

«Русскіє дома» — не просто культурні центри. Це платформи для агентурної роботи, місця збору інформації, центр ідеологічної обробки емігрантів, особливо тих, хто втік з України.

І саме там — у Берліні, Варшаві, Будапешті — Макарову неодноразово бачили ті ж самі переселенки з Маріуполя. Вони впізнали її серед «співорганізаторів» пропагандистських заходів, які маскувались під виставки, вечори пам’яті чи навіть «зустрічі з духовністю»

 Врізка: Що таке "Русскій дом" і чому це небезпечно?

«Русскіє дома» — це офіційні установи РФ за кордоном, підпорядковані агентству "Россотрудничество", які мають просувати російську культуру та "цінності". Проте, в країнах НАТО та Східної Європи спецслужби неодноразово заявляли про використання цих структур для шпигунства, завербування агентів, підривної діяльності.

Як Макарова намагалась вербувати переселенок назад в Україну

За інформацією, яку надали жінки з числа переселенок, Макарова вступала з ними у контакт під виглядом «подруги України», а потім — у неформальних розмовах — прямо пропонувала співпрацю з "Россотрудничеством". Її пропозиція: поїхати до України та стати «інформаторками під прикриттям», які:

• будуть моніторити переміщення ЗСУ;

• передавати координати техніки;

• поширювати проросійські меседжі серед внутрішньо переміщених осіб;

• налагоджувати культурні центри на кшталт «Русского дома» у Києві, Львові, Харкові.

В обмін — обіцяна зарплатня від РФ, безкоштовне житло, допомога з оформленням «нових документів».

Спроба прориву в Україну в 2024 році — і мовчання правоохоронців

У 2024 році Марія Макарова спробувала повернутись в Україну — офіційно як громадянка з правом в’їзду. Її не впустили. Але й не затримали. Не оголосили підозру. Не порушили справу за державну зраду, шпигунство, сприяння державі-агресору.

Причина цього — за непідтвердженою, але логічною версією — її тісні зв’язки з високопосадовцями в НАБУ. Зокрема, мова йде про Руслана Магамедрасулова — керівника одного з міжрегіональних управлінь детективів НАБУ. Його батько, Сентябрь Магамедрасулов, громадянин Росії, за інформацією джерел, є хрещеним батьком Макарової.

 Висновки: новий фронт – це тил

Історія Макарової — не виняток. Це — сигнал. Поки Україна воює на полі бою, ворог намагається заходити через культуру, «допомогу переселенцям», «виставки», «зустрічі».

Ці люди — не волонтери, не митці, не «русскіє ізгої». Це — добре навчені агенти. Їх мета — не пам’ять, а підрив. Не примирення, а отруєння. І поки система не реагуватиме належним чином — вони продовжуватимуть.

Якщо ви впізнали цю особу — повідомте правоохоронців, СБУ або довірені громадські організації. Не дайте зрадникам повернутись у наші міста.

 Редакція готова опублікувати відповідь Марії Макарової або представників "Россотрудничества" у разі надходження офіційного звернення.